Святитель Микита, єпископ Новгородський, в молоді роки вступив до Києво-Печерського монастиря і незабаром побажав піти у затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого інока, але він, понадіявшись на свої сили, не послухався. У затворі святий Микита впав у спокусу. Диявол явився йому у вигляді Ангела, і недосвідчений подвижник вклонився йому. Біс дав йому пораду, як тому хто вже досягнув досконалості: "Ти не молися, а тільки читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе", - і став біля затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього. Переможений інок Микита перевершив всіх у знанні книг Старого Завіту, а про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Києво-Печерські старці прийшли до нього і, помолившись, відігнали від нього біса. Після цього преподобний Микита, залишивши з благословення старців затвор, жив у суворій пості та молитві, найбільше вправляючись у слухняності та смиренні. Милосердний Господь, за молитвами святих старців, звів його з глибини падіння на високу ступінь духовної досконалості. Згодом він був поставлений єпископом у Новгороді і за своє святе життя був нагороджений від Бога даром чудотворення. Одного разу під час посухи він молитвою звів дощ з неба, іншим разом за його молитвою припинилася в місті пожежа. 13 років керував святитель Микита новгородської паствою і мирно помер у 1109 році. У 1558 році відбулося прославлення святителя. Мощі його спочивають нині в церкві святого апостола Пилипа в Новгороді.Пам'ять - 13 лютого, 13 травня і 27 травня (новий стиль).
