Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Неділя 2-га Великого посту
    Євангельське читання Проповідь патріарха Філарета Проповідь…
  • ТИЖНІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
    У другу неділю Великого посту звершується пам'ять св. Григорія…
  • Сценарій вертепу "Божі пастушки"
    Дійові особи: 4 Пастушки, і Ангел. (Пастушки й Ангел входять на…
  • Преподобний Порфирій Кавсокалівіт
    Житіє старця Чудеса святого Цитати та поради преподобного (частина…
  • Популярне
  • ТИЖНІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
    У другу неділю Великого посту звершується пам'ять св. Григорія…
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Неділя 2-га Великого посту
    Євангельське читання Проповідь патріарха Філарета Проповідь…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Квітень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Квітень 2019 (1)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Св. Феоктист, чернець Києво-Печерський — єпископ Чернігівський

    Наша розповідь про Києво-Печерського угодника Феоктиста, який народився в середині ХІ ст.

    Лінія його земного життя досить проста: чернець, а потім ігумен Києво-Печерського монастиря і єпископ Чернігівський.

    Вперше про Феоктиста дізнаємося у преподобного Нестора Літописця з його “Повісті минулих літ”, але вже як про ігумена Святої Печерської обителі. Там, під роком 1107 згадується, що Великий князь Київський Святополк Ізяславич, внук Ярослава Мудрого мав звичай, йдучи на війну обов’язково вклонятися гробу преподобного Феодосія Печерського і брати благословення у монастирського ігумена.

    А ігумен на той час, якраз і був Феоктист, шостий ігумен за час існування монастиря.

    В чернецтво він був пострижений ще при житті преподобного Феодосія і свій подвиг відбував там досить довгий час. З розповіді про Микиту Затворника, що є в Києво-Печерському патерику знаємо лише один епізод з чернечого життя чорноризця Феоктиста. Він приймав участь у спільній молитві печерських ченців з метою відігнання від Микити біса та виведення його із Затвору. В подальшому Микита став святителем Новгородським (пам’ять — 13 лютого). Інші відомості про Феоктиста уже йдуть як про ігумена.

    Обраний він був братією і призначений митрополитом Київським Никифором в 1103 році після смерті ігумена Іоана. Під роком 1108 преподобний Нестор вже згадує його як будівничого кам’яної трапезної в Печерському монастирі та про факт завершення її будівництва. Зауважимо, що залишки цієї споруди були знайдені при археологічних розкопках в кінці ХХ ст. Того ж 1108 року літописець сповіщає, що стараннями і турботами ігумена Феоктиста перед князем Святополком та митрополитом Никифором в синодики всіх єпископій Київської митрополії для загально церковного пошанування було внесено ім’я преподобного Феодосія Печерського.

    Це було третє ім’я після святих страстотерпців Київських Бориса і Гліба. За і ігуменства Феоктиста, 11 лютого 1111 року в Києво-Печерському монастирі сталося дивне знамення: з’явився від землі до неба стовп вогняний, блискавки освітили землю, а на небі о першій годині ночі прогримів страшний грім. Вогняний стовп якраз стояв на новозбудованій трапезній, потім перейшов на церкву і став над гробом Святого Феодосія, а далі, повернувшись на схід, став невидимим. Преподобний Нестор говорить, що це був не вогонь і не стовп, а образ ангельський. Бо ангел так являється: то стовпом вогняним, а то полум’ям. Як ото сказав пророк Давид до Господа: “Ти твориш духів ангелами Своїми і слугами своїми — вогненне полум’я” (Пс. 103.4).

    12 січня 1113 року ігумен Феоктист був висвячений на єпископа Чернігівського і вже через тиждень заступив на Чернігівську кафедру. Далі Нестор літописець повістує так: “І радий був князь Давид Святославич і княгиня Феодосія, бо він був її отцем духовним. І бояри і всі люди радувалися, бо перед ним був єпископ Іоан недужий і не міг він служити, а лежав у болісті двадцять і п’ять літ. Тому то князь і люди жадали єпископської служби, і радувалися вони, славлячи Бога”.

    Принагідно сказати, що син згаданих тут князя Давида і княгині Феодосії, князь Святослав-Панкратій був першим із руських князів, що прийняв чернечий постриг. Мова йде про преподобного Миколу Святошу (пам’ять — 27 жовтня).

    Тим часом Києво-Печерська братія обрала собі ігумена Прохора (1113–1124) і з ним єпископ Феоктист брав участь у перенесенні мощів святих страстотерпців Бориса і Гліба у Вишгороді в 1115 році. Сучасником святителя Феоктиста був священномученик Кукша (пам’ять — 9 вересня), чернець Києво-Печерський, який уславився проповіддю Християнської віри на землі в’ятичів, що входила тоді до чернігівської єпархії. Святитель Феоктист виправдав надії і сподівання чернігівської пастви.

    В нього було добре порозуміння з князем Давидом, активна з ним співпраця на благо землі Чернігівської. Коли добрий і благочестивий князь втратив в 1120 році свого улюбленого сина Ростислава, святитель Феоктист намовив його збудувати в Чернігові Борисоглібський собор. Храм було споруджено досить швидко і його освячував владика Феоктист.

    За час його десятилітнього служіння, в Чернігові сталося багато див, багатьох князів він там похоронив. В новому Борисоглібськом храмі князь Давид готував і собі усипальницю.

    Чергове диво сталося 1 серпня 1123 року, коли князь у своєму теремі лежав уже на смертному ложі. Присутній там єпископ Феоктист, побачивши, що князь помирає, наказав всім молитися. Якраз тоді через відкрите вікно в кімнату влетів білий голуб і сів на груди князя. А як тільки князь помер, голуб тут же вилетів. Спочилого князя відспівували в кафедральному Спасо-Преображенському соборі, а похоронити мали в новозбудованому Борисоглібському і за існуючою тоді традицією в той же день. Оскільки домовина ще не була готова, єпископ Феоктист готовий був порушити традицію і сумний обряд перенести на завтра. Та сталося нове диво: сонце зупинилося на небі і не заходило, поки князь не був похоронений.

    Великі приятелі князь Давид та єпископ Феоктист не довго були в земній розлуці. Єпископ помер через 5 днів після князя, тобто 6 серпня, але пам’ять його відзначається 5 серпня, або 18 серпня за новим стилем.

    В одному із давніх списків святих сказано, що його похоронили в Печерському монастирі. Вірогідно, на підставі цього він і значиться у списку Собору Києво-Печерських преподобних в Ближніх печерах спочилих. Тому й святкується його пам’ять іще 11 жовтня та в другу неділю Великого посту.

    Пам'ять - 18 серпня, 11 жовтня (нов. ст.).

    Автор: Борис САМБОР
    • Переглядів: 2976
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com