Як побороти обжерливість?

Підкажіть, будь ласка, як я можу зменшити своє бажання в їжі? Я постійно хочу їсти. Особливо солодощі. Навіть якщо не хочу їсти, все одно їм. Я розумію, що це гріх, але як його подолати?

З повагою Інна

Возлюблена у Христі, сестра Інно! Ваше постійне бажання їсти, гіпертрофоване природне прагнення всього живого до їжі перетворилося з природної потреби організму в пристрасть. І пристрасть ця називається обжерливістю. Ви й самі розумієте, що це ненормально і протиприродно - постійно бажати їсти, і тим більше їсти навіть тоді, коли немає і самого бажання. Їжа дарована нам для підтримки тілесного життя, а не для неприборканого задоволення смакових жадань . Тут видно, що не тільки плоть взяла верх над розумом, а й сам розум вражений пристрастю і служить їй уже без явних позовів природи.

Що ж робити ?

Перш за все ви повинні зрозуміти, що без благодаті Божої з цією бідою вам не впоратися. І це означає, що ви повинні не тільки усвідомлювати гріховність стану, але і озброїтися молитвою і терпінням, просити Господа про допомогу. Господь Милосердний допоможе вам і побачить Ваші старання, як помітив старання митаря Закхея в його бажанні бачити Господа Ісуса Христа. Так само Він пробачить і виправдає Вас, як виправдав митаря, що каявся в храмі, який не смів підняти очей до неба і тільки бив себе в груди і молився: «Боже, будь милостивий до мене, грішного».

Так от, щоб звільнити свою душу від полону обжерливих бажань, тобто пристрастей, а тіло приборкати, як коня, - необхідні зусилля. Потрібно забажати порятунку від пристрастей, забажати спасіння душі, забажати Христа, бажати бачити Його, як хотів бачити Його Закхей, бути прощеним Ним, як був прощений Богом смиренний митар. Тоді при вільному визначенні волі і при Божій допомозі душа почне перемагати в собі пристрасні рухи. Що ж до плоті, то вона, як дикий кінь, повинна бути приручена і об'їжджена поступово і обережно. Якщо взятися за справу занадто різко, то не можна буде навіть сісти на цього скакуна, не те щоб підійти до нього з вуздечкою: він вирветься і втече навіть не підпустивши до себе. Така наша занепала сутність. Тут все потрібно робити поступово. І підійти обережно, маючи намір приборкати. У цьому полягає первісне волевиявлення про набуток чесноти стриманості. Потім, накинувши вуздечку, дати час на звичку до неї. Тут перші кроки до посильного самообмеження. Згодом з великою обережністю приміряти і сідло для вершника. З цим при закріпленні перших успіхів у пості з'являється можливість для більшого контролю духу над тілом. Коли ж і з цим змириться плоть, тоді й осідлає її господар - дух - як вершник на приборканого коня.

Поступовість і невідступність з міркуванням, початок яких - бажання виконання заповідей Христових, - ось запорука успіху в боротьбі з пристрастями, однією з яких є обжерливість.
Допоможи Вам Бог у Вашому благому намірі впоратися з пристрастю.



Переклад українською: Катерина Тимик,
Православний молодіжний веб-портал hram.lviv.ua