Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Життя і страждання святої великомучениці Параскеви П’ятниці
    У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн,…
  • Що робити коли померла близька людина?
    Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого…
  • Православний церковний календар на листопад 2017 року Божого
    Місяцеслов на листопад 2017 року Божого Церковний календар листопад…
  • Популярне
  • Про святкування Хелловіну
    Більшість бравих шанувальників цього «не святого свята» навіть не…
  • Собор святого архистратига Михаїла
    Наш церковний рік це наче прегарна мозаїка, яку творять празники…
  • Життя і страждання святої великомучениці Параскеви П’ятниці
    У той час, коли нечестивий цар Діоклітіан підняв гоніння на християн,…
  • Що робити коли померла близька людина?
    Сину мій! над померлим пролий сльози і, ніби ти зазнав жорстокого…
  • Православний церковний календар на листопад 2017 року Божого
    Місяцеслов на листопад 2017 року Божого Церковний календар листопад…
  • Про лікарів і хвороби
    Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Листопад 2017    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Листопад 2017 (5)
    Жовтень 2017 (2)
    Вересень 2017 (1)
    Серпень 2017 (2)
    Липень 2017 (1)
    Червень 2017 (3)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Дерево, що нарікало

    Дерево, що нарікалоДерево мало шершавий стовбур і покручене гілля, родило кислі яблука, яких ніхто не хотів їсти. Проте найгірше - то був його характер. Воно безперестанку нарікало: що земля ось-ось перетвориться на болото, що корови й кролі знищать його кору, що висока трава йому дошкулятиме - і так далі, безперестанку.Живопліт, що виріс коло Дерева, вирішив якось припинити це безнастанне нарікання. Розповів про все старому Крукові, який, вислухавши, мовив так:
    - Лихо в тім, що Дерево не бачить у житті справжньої мети - через те нарікає і нарікає.
    - І де ж її шукати, оту справжню мету?
    - Зазвичай вона під самісіньким носом.
    Влітку Живопліт, як завше, забуяв розкішним зелом. Ще й Козолист обвив його кущі, прикрашаючи їх своїм пахучим квіттям.
    - Послухай, Дерево, - озвався Живопліт одного дня, - що у твоєму житті видається тобі найгіршим?
    Дерево з хвилину поміркувало, а тоді журливо прошепотіло:
    - Найгіршим є те, що я нікому не подобаюся. Квітну лиш кілька днів на рік, листя моє негарне, а дикі мої плоди зовсім не смачні.
    - Але ж твоїй біді можна зарадити! - вигукнув Живопліт. - Я попросив би Козолиста, щоб обвився довкола твого стовбура й гілля. Тоді запашне квіття й соковите смарагдове листя зодягатимуть тебе щонайменше півроку. Та е одна проблема: Козолист... Козолист не хоче цього. Твердить, що ти забагато нарікаєш.
    Дерево замислилося. Тоді озвалося так:
    - А коли я дам слово, мовляв, однині буду менше нарікати, ти зумієш переконати його, щоб вився довкола мого стовбура та моїх гілок?
    - Авжеж, - відповів Живопліт.
    І до кінця року Дерево не поскаржилося на свою долю ні разу.
    А навесні, одного погідного дня, Козолист пустив невеличку парость. Парость розвинулася і заплелася круг стовбура та гілок. Розпустилися запашні квіти, жовті й рожеві. Дерево стало найкрасивішим з усіх довколишніх дерев. Відтоді воно вже не нарікало. Ніколи.
    Одного зимового дня, пополудні, Крук заговорив до Живоплота:
    - Давно я не чув, щоб Дерево скаржилося. Либонь, віднайшло таки сенс життя. Як ти гадаєш?
    - А ти запитай у самого Дерева, - порадив Живопліт.
    Крук знявся в повітря, підлетів до Дерева і запитав, чи знайшло воно, зрештою, сенс життя.
    - Вибач, зараз не можу розмовляти - мушу захищати мого Козолиста від дощу.
    - Але ж тепер, взимку, він бурий, зів'ялий...
    - Тепер - так, - відповіло Дерево, - але він обвиває мене, і я бережу його аж до весни. Тоді він знов зазеленіє, розквітне - буде ще гарнішим, як торік.
    Старий Крук і Живопліт були вельми втішені. Дерево справді віднайшло сенс життя і вже ніколи не нарікало.

    Інколи наше серце страждає від короткозорості. А сенс життя у кожною з нас... під самісіньким носом.

    БРУНО ФЕРРЕРО
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com