Під час гоніння на християн (у III столітті) одна благочестива жінка на ім'я Руфина бігла з Корінфа в гори, рятуючись від переслідувань. Там вона народила сина Кодрата і незабаром після пологів померла. Промислом Божим немовля залишилося жити і був вигодуваний дивовижним чином: на нього опускалася хмара, що живила його солодкою росою. Дитинство і юнацькі роки святого Кодрата пройшли в пустелі. Будучи вже дорослим, він одного разу зустрів християн які просвітили його світлом істинної віри. Кодрат вивчився грамоті, а пізніше вивчив лікарське мистецтво і досяг в нім великих успіхів. Але понад усе Кодрат любив пустинну безмовність і велику частину часу проводив в горах, вдаючись до молитви. Пройшло багато років. У пустелю до святого часто приходили його друзі і послідовники, щоб послухати його настанови. Серед них були Кипріан, Діонісій, Анект, Павло, Крискент і багато інших.Пам'ять - 23 березня.(нов. ст.)
