Одного разу, розповідає апостол Матвій, зібралися великі натовпи народу. Побачивши їх, Ісус «зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його. І відкривши Свої уста, навчав їх, промовляючи...»
Те, що за цим слідує, відоме під назвою Нагірної проповіді. Вона викладена двома євангелістами: Лукою в шостому розділі його Євангелія, Матвієм в п'ятому, шостому і сьомому.

Богослужіння є небуденною, незвичайною подією. Адже в ньому зустрічаємось з Господом. Саме тому до участи у богослужінні слід належно готуватись. Треба усвідомити, що той день, коли беремо участь у богослужінні, а особливо у Святій Літургії, є для нас надзвичайний. Тому і готуватись до великого таїнства зустрічі з Богом належить від пробудження зі сну. Підготовка має бути цілісною – на духовному і тілесному рівні. Антоній Сурозький з цього приводу писав: "До храму збираєшся з того моменту, коли прокидаєшся, і знаєш: я йду на зустріч з живим Богом. І одягаєшся по-іншому, і готуєшся по-іншому, намагаєшся, щоб не було зайвих розмов, щоб ніщо недостойне не розсіювало тієї глибини, що в ній одній можна пережити зміст храму".