Церковний дзвін ділиться на два основних види:
1. Благовіст.
2. Власне дзвін (дзвоніння).
1. БЛАГОВІСТ
Благовістом називаються розмірені удари в один великий дзвін. Ним віруючі скликаються у храм Божий на богослужіння. Благовістом цей дзвін називається тому, що ним сповіщається блага, добра звістка про початок богослужіння.
Здійснюється благовіст так: спочатку роблять три окремі, повільні і протяжні удари (доки не стихне звук), а потім ідуть розмірені удари. Якщо дзвін дуже великий, то ці розмірені удари робляться билом в обидва краї дзвону. Якщо ж дзвін порівняно невеликий, то в такому разі било його притягується мотузкою доволі близько до його краю, на мотузку кладеться дошка і натискуванням ноги б'ють.
Благовіст у свою чергу ділиться на два види:
1. Звичайний, або частий, і чиниться найбільшим дзвоном.
2. Пісний, або рідкий, чиниться меншим за розміром дзвоном, у будні дні Великого посту.
Якщо при храмі є кілька великих дзвонів, а це буває при кафедральних соборах, великих монастирях, лаврах, тоді великі дзвони, відповідно до свого призначення, поділяються на такі: 1) святковий; 2) недільний; 3) полієлейний; 4) буденний; 5) п'ятий, або малий, дзвін.
2. ДЗВОНІННЯ
Дзвонінням називається биття одразу у кілька дзвонів або в усі. Биття в усі дзвони поділяють на:
1. Тридзвін – це дзвін у всі дзвони, потім невеличка пауза, і другий дзвін у всі дзвони, знову невеличка пауза, і третій раз дзвін у всі дзвони, тобто дзвін у три прийоми.
Тридзвін виражає християнську радість, торжество. В наш час тридзвоном називають не тільки биття в усі дзвони тричі, але й узагалі биття в усі дзвони.
2. Дводзвін – удари у всі дзвони двічі, у два прийоми.
3. Передзвін – удари у дзвони по черзі (по одному чи кілька ударів у кожен дзвін), починаючи з великого і до найменшого, і так повторюють багато разів.
4. Перебір – повільний дзвін по черзі в кожен дзвін по одному разу, починаючи з найменшого і до великого, а після удару у великий дзвін вдаряють у всі дзвони одночасно, і так повторюють багато разів.
ЗАКОН БОЖИЙ
1. Благовіст.
2. Власне дзвін (дзвоніння).
1. БЛАГОВІСТ
Благовістом називаються розмірені удари в один великий дзвін. Ним віруючі скликаються у храм Божий на богослужіння. Благовістом цей дзвін називається тому, що ним сповіщається блага, добра звістка про початок богослужіння.
Здійснюється благовіст так: спочатку роблять три окремі, повільні і протяжні удари (доки не стихне звук), а потім ідуть розмірені удари. Якщо дзвін дуже великий, то ці розмірені удари робляться билом в обидва краї дзвону. Якщо ж дзвін порівняно невеликий, то в такому разі било його притягується мотузкою доволі близько до його краю, на мотузку кладеться дошка і натискуванням ноги б'ють.
Благовіст у свою чергу ділиться на два види:
1. Звичайний, або частий, і чиниться найбільшим дзвоном.
2. Пісний, або рідкий, чиниться меншим за розміром дзвоном, у будні дні Великого посту.
Якщо при храмі є кілька великих дзвонів, а це буває при кафедральних соборах, великих монастирях, лаврах, тоді великі дзвони, відповідно до свого призначення, поділяються на такі: 1) святковий; 2) недільний; 3) полієлейний; 4) буденний; 5) п'ятий, або малий, дзвін.
2. ДЗВОНІННЯ
Дзвонінням називається биття одразу у кілька дзвонів або в усі. Биття в усі дзвони поділяють на:
1. Тридзвін – це дзвін у всі дзвони, потім невеличка пауза, і другий дзвін у всі дзвони, знову невеличка пауза, і третій раз дзвін у всі дзвони, тобто дзвін у три прийоми.
Тридзвін виражає християнську радість, торжество. В наш час тридзвоном називають не тільки биття в усі дзвони тричі, але й узагалі биття в усі дзвони.
2. Дводзвін – удари у всі дзвони двічі, у два прийоми.
3. Передзвін – удари у дзвони по черзі (по одному чи кілька ударів у кожен дзвін), починаючи з великого і до найменшого, і так повторюють багато разів.
4. Перебір – повільний дзвін по черзі в кожен дзвін по одному разу, починаючи з найменшого і до великого, а після удару у великий дзвін вдаряють у всі дзвони одночасно, і так повторюють багато разів.
ЗАКОН БОЖИЙ
