Там, де ненависть - там нема Бога, а там, де нема Бога – там нема перемоги. Хочемо до кінця перемогти? То треба любити один одного, любити так, як полюбили ті, хто віддали своє життя за свободу України. Отак треба любити.

Патріарх Філарет

Господь для нас, віруючих, - все. Він - хліб життя, Він - вода жива, Він - світло, Він - пастир добрий. Так що Він - все для нашого життя. Віруючи в Нього, ми живемо Ним і цим здійснюємо сенс і мету нашого життя та робимося здатними ввійти в неминуще блаженство Царства Небесного. Ось тому завжди і потрібно пам'ятати, що живемо ми - Христом. Каже святий апостол Павло: «вже не я живу, а живе в мені Христос» (Гал. 2:20).

Ми знаємо, що ніхто нас не питав, чи хочемо ми народитися чи ні, чи хочемо від цих або інших батьків, в цьому чи іншому народі, в тій чи іншій духовній обстановці. У цьому нема ні нашої провини, ні нашої заслуги, але чи ми будемо жити і чинити по-людськи це, повірте, залежить тільки від нас.

Жіночна жінка не воює з чоловіком, не шантажує, не маніпулює ним. Вона приваблює його тільки своєю красою, своєю увагою, розумінням, турботою. Жіночна жінка не осуджує свого коханого, не оцінює його, вона виконує у відносинах абсолютно інші важливі функції. Саме така жінка, без купи проблем, правил і критики, яка цінує чоловіка таким, який він є, потрібна чоловікові, таку жінку він готовий любити і здійснювати заради неї подвиги.

Діяльність, спрямована за Євангелієм, поступово звільняє людину від пристрастей. Перестає вона захоплюватися і спокушатися, в лагідному улаштуванні її, що не обурюється ні гнівом, ні пожадливістю, являється панування розуму, відновленого у владі Божественною благодаттю.
Покірність розуму Богу - причина покірності серця розуму. Коли розум підкориться Богу, тоді серце підкоряється розуму. У цьому полягає лагідність. Що таке - лагідність? Лагідність - смиренна відданість Богові, поєднана з вірою, осіненна Божественною благодаттю: "Бо цар уповає на Гос­пода і милістю Всевишнього не захитається" (Пс. 20:8). Не ухиляється цар - розум від правосуддя і розсудливості, як ухилявся він, бувши в поневоленні у пристрастей; не захоплюється він ні гнівом, ні хворобливими пристрастями, вираженнями недужої гріхом любові; не захоплюється ні лестощами марнославства, ні навіюваннями зарозумілості й гордості; не слабшає він під ударами печалі і смутку. Цілком перебуває він у вченні Євангелія і згідно цьому вченню управляє собою. Від правильного погляду на себе, від правильної дії в собі самому він отримує правильний погляд на людство, починає правильно діяти щодо людства".

Кажуть, що алкоголь видаляє плями з одягу. Це правда, і це лише підтверджує, наскільки багатостороння дія алкоголю.
Він також видаляє Ваш одяг, дружину, дітей – якщо, звичайно, застосовувати його в необхідній кількості.
Алкоголь позбавить Вас від меблів, килимів, видалить продукти з холодильника, сам холодильник.
Він позбавить Вас від здорового шлунка, нормального зору, розуму.
Алкоголь також видаляє репутацію, роботу, добрих друзів, свободу, здатність жити в ладу з самим собою і своїми близькими.
Він може видалити і саме життя.
Тому, що алкоголь видаляє все.

Усе життя нехай буде часом молитви. Однак треба перепочивати, роблячи перерви, отож буде слушно узгоджувати молитву з тим часом, який їй відводили святі нам для прикладу. Так, великий Давид мовив: Опівніч вставав я прославляти Тебе за закони правди Твоєї (Пс. 118,62). А ось бачимо і його послідовників Павла та Силу, що опівночі хвалили Бога у в'язниці (Дії. 16, 25). Потім той самий пророк мовить: Увечері, і вранці, і опівдні буду оповідати і звіщати (Пс. 54, 18). Але й о третій годині відбулося зіслання Святого Духа, про що знаєш із Діянь (2,15). Дев'ята година нагадує страсті Господні заради життя нашого. Але позаяк Давид казав: Семикратно кожного дня я прославляю Тебе за суди правди Твоєї (Пс. 118:164).

Святитель Василій Великий

Усі зараз - про економіку, всі наші біди, мовляв, починаються з неї, з кризи економічної. Я ж певен, що це – похідне, не причина, а вже лише наслідок.
Першопричина трагедії нашого суспільства – криза моральна! Коли було скинуто з дзвіниці перший дзвін, викинуто з хати ікону, коли діти почули, як дорослі в хаті лихословлять (раніше і черкнутись в українській хаті вважалось гріхом і непристойністю), отоді почалася деградація суспільства, розвал життя…

О. Гончар, «Берегти світло в душі… (з щоденникових записів)»

Наша ціль на землі - це перебування в Царстві Божому, тоді в нас ввійде добра стурбованість. Ця стурбованість рано чи пізно перенесе нашу душу в область духовну, де душа знайде в достатку кисень, оживе і високо злетить. Бог наділив людину розумом не для того, щоб вона думала, як знайти самий швидкий спосіб переміщення з однієї точки світу в іншу, а щоб вона перш за все думала про головне: як досягнути кінцевої цілі — прийти до Бога, досягнути істинної країни, раю. Як тільки в людині виникає добра стурбованість, вона починає слідкувати за тим, чого їй не вистачає, як це можна досягнути і отримує духовну користь.

Ми, люди, живемо «тут і зараз». Кожна секунда нашого «тут і зараз», з усіма її радощами і бідами, є наслідком всіх, деяких або якоїсь із подій, що відбувалися від початку, коли Господь створив небо і землю. Кожна секунда нашого «тут і зараз» є причиною того, що станеться негайно або через рік, в іншому кінці Галактики або в сусідньому будинку. Ніщо не відбувається в світі випадково, і все з волі Божої, проте не кожна подія є кінцевою метою Провидіння. Для того щоб побачити місце події в задумі Творця, необхідно охопити уявним поглядом цей задум, осягнути його початок, закономірності, шляхи та цілі, і тоді кожна справа знайде своє місце і сенс.