Святий апостол Павло в одному із своїх послань говорить: якщо не воскрес Христос, то ми найнещасніші із усіх людей… І справді, якщо не воскрес Христос, то вся наша віра, усе, що ми називаємо нашим духовним досвідом, побудоване на обмані чи на ілюзії. І Христос воістину воскрес! Про це ми знаємо з власного досвіду; не тільки десятки, не тільки тисячі, а мільйони людей досвідом в своєму житті відчули живу присутність і дотик Самого Христа. І ми віруємо також і в Його тілесне, плоттю воскресіння, про яке свідчать апостоли, говорячи, що оповідають про те, що вони своїми очами бачили, своїми вухами чули, своїми руками доторкалися (1 Ів. 1:1). І дійсно, жінки-мироносиці прийшли до гробу і побачили, що камінь був відвалений від гробу, і ангел призвав їх увійти і засвідчити, що в гробі порожньо; за ними Петро і Іоан прийшли і також знайшли порожній гріб і пелени, якими був обвитий Христос, що лежали спустошені, пусті, позаяк тіла Христового там вже не
було.

Во ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Минули дні самовипробування, минули тижні, протягом яких ми споглядали на Божі шляхи і на Божі справи. Тепер вступаємо в дні, коли ми віч-на-віч опиняємося в самих подіях Страстей Господніх. Це вже не спогад; це вже наша особиста присутність і участь в тому, що відбувається. Чи будемо ми вдома, на роботі чи в храмі – день за днем ми повинні стежити за тим, що відбувається в ці дні, стежити за цим не ніби ззовні, а вмішатися в ту юрбу людей, що оточувала Спасителя Христа в дні Його страстей. Ввійти в це середовище і постійно ставити перед собою запитання: хто я у вуцьому середовищі

У той час,коли Іоан Предтеча проповідував на берегах Йордану і хрестив людей, Ісусові Христу виповнилося тридцять років. Він також прийшов з Назарета на річку Йордан до Іоана, щоб отримати від нього хрещення. Іоан же вважав себе недостойним хрестити Ісуса Христа і став відмовляти Його, кажучи: "Мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене?"
Хрещення Господа нашого Ісуса Христа святкується 19 січня (н. ст.).

На шостий місяць після явлення ангела Захарії той самий архангел Гавриїл був посланий Богом у місто Назарет до Пресвятої Діви Марії з радісною звісткою, що Господь обрав Її бути Матір'ю Спасителя світу. Ангел явився в дім праведного Йосифа, коли Марія читала Святе Письмо, і, ввійшовши до Неї, сказав: "Радуйся, Благодатна! (тобто сповнена благодаті Божої – дарів Святого Духа). Господь з Тобою! Благословенна Ти між жонами".
Благовіщення Пресвятої Діви Марії Православна Церква святкує 7 квітня за новим стилем.

Земне життя - це постiйна боротьба добра i зла. Iсторiя людства супроводжується вiйнами. Звичайна земна радiсть сусiдствує зi скорботами i хворобами. Праведники i грiшники живуть поруч. Ми спостерiгаємо в нашому життi, що часто грiшники благоденствують, а праведники страждають. Нерiдко ми бачимо, як зло перемагає, а добро терпить поразку. Люди за добро платять злом. Скiльки людей навколо нас страждає вiд несправедливостi й жорстокостi. I взагалi, людина не має спокою в життi. Як сказав великий росiйський письменник Достоєвський, знавець людської душi, наше серце - це поле, де йде постiйна боротьба добра i зла. I найбiльшим злочином є смерть.

Пропонуємо Вам завантажити комп'ютерну програму "Православний календар".

Пасхалія на 2010-2019 роки.
Дати вказані за новим стилем.

На іконі Пресвята Богородиця тримає Свого Божественного Сина на правій руці, а в лівій руці у Неї - квітка білої лілії. Ця квітка символічно знаменує нев'янучий колір дівства і непорочності Пречистої Діви, до Якої так і звертається Свята Церква: "Ти еси Корінь дівування і Нев'янучий Колір чистоти".
На честь цієї чудотворної ікони назване Львівське молодіжне православне братство.
День святкування ікони - 16 квітня (н. ст).

Наш візантійсько-український обряд це прецінна спадщина і скарб Православної Церкви й нашого народу. Він відзначається сивою давниною, глибоким змістом, великою містикою і символікою та величавими богослужбовими церемоніями. Його творили найкращі сини Східної Церкви різних країн, часів і народів. Він освячений молитвами і кров'ю мучеників. Найкращим виявом і нерозлучною частиною нашого обряду є літургійний рік.
Новий церковний рік - 14 вересня (нов. ст.).

Церква не має звичаю святкувати день народження Святих Божих для землі. Їхній день народження для неба - день їхньої смерті. Винятком служать двоє найбільших святих для Церкви: Діва Марія і св. Іоан Христитель. Ми святкуємо не тільки небесне, а й їхнє земне народження. Одне з великих свят, що стоїть на початку церковного року є Різдво Пречистої Діви. Як це видно зі слів тропаря празника, то він особливо радісний і важливий. Він радісний, бо це день народин Божої Матері, Владичиці неба і землі.
Святкування - 21 вересня (новий стиль).