9 квітня 2013 року Божого, у приміщенні Львівської обласної наукової бібліотеки, митрополит Львівський і Сокальський Димитрій спілкувався з молоддю м. Львова на тему "Великий піст". Владика Димитрій наголосив, що "піст - це критерій нашої віри", "завжди треба жити свідомим богослужбовим літургічним життям Церкви". Опісля кожний мав можливість поставити запитання. Молодь цікавили питання благодійності, спілкування, багатства, кар'єри, Сповіді, біометрії, самотності, абортів, розвитку православних молодіжних ініціатив та ін. Наприкінці зустрічі шеф-редактор Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua Юрій Браніцький подякував митрополиту Димитрію та всім, хто долучився до організації третьої щомісячної зустрічі православної молоді м. Львова.
Наступна зустріч на тему "Гнівайтеся, але не грішіть - як опанувати негативні емоції?" відбудеться 16 квітня о 17:00 за адресою: м. Львів, пр. Шевченка, 13 (детальна інформація та реєстрація тут).

У програмі:
 неформальне спілкування
 чаювання
 запитання-відповідь

Швидка реєстрація тут

Додаткова інформація за тел.: 09 7777 4085 (Юрій)

14 березня 2013 року Божого, перед початком Великого посту, пройшла друга щомісячна зустріч православної молоді м. Львова "У піст найголовніше не їсти один одного. Майстер-клас "Ефективне спілкування з ближніми". Шеф-редактор Православного молодіжного веб-порталу hram.lviv.ua, студент кафедри психології філософського факультету ЛНУ ім. Івана Франка Юрій Браніцький розповів про техніки, правила і складові ефективного спілкування, а також процитував Святих Отців, які наголошують, що піст - це не лише стримання від їжі («Хто обмежує піст тільки стриманістю в їжі, той властиво безчестить його»,- святитель Іоан Золотоустий). Наприкінці зустрічі Юрко побажав усім корисного посту та подякував тим, хто допоміг в організації 2-гої щомісячної зустрічі православної молоді м. Львова.

Жив собі на світі знак запитання. Був дуже привабливим і, як усі, властиво, знаки запитання, вельми інтелігентним.
Проте від певний час мандрував по країні сумний та пригнічений, сповнений гіркоти й розчарування.
Скидалося на те, що він став нікому не потрібний. Усі дедалі частіше зверталися до його запеклого ворога, знаку оклику. Тільки й робили, що викрикували: "Вперед! Зупинися! Рушай! Геть з дороги!"

У найфешенебельнішому ресторані одного міста якась пані замовила собі спаржеву юшку - фірмову страву цього ресторану. Вже за кілька хвилин послужливий офіціянт поставив перед жінкою тарілку з юшкою, що парувала і пахла дуже смачно. По тому вклонився й відійшов.
- Офіціанте! - гукнула жінка йому в спину. -Будьте ласкаві, підійдіть-но сюди.
- Чогось іще бажаєте, пані? - спитав, наблизившись до столика.
- Прошу скуштувати цієї юшки! - попросила жінка.
- Але навіщо? Хіба не таку юшку ви замовляли?