Таїнство хрещення є таке священнодійство, в якому віруючий у Христа, через триразове занурення тіла у воду, закликаючи ім'я Пресвятої Тройці – Отця, і Сина, і Святого Духа, омивається від первородного гріха, а також від усіх гріхів, вчинених ним до хрещення, відроджується благодаттю Духа Святого в нове духовне життя (духовно народжується) і робиться членом Церкви, тобто благодатного Царства Христового.

Тим, хто бажає причаститися, потрібно достойно підготуватися до цього Святого Таїнства. У ці дні говіння тілу приписується суворий піст (без вживання м’яса, молока, яєць, риби). Розум не повинен розсіюватися на життєві дрібниці. Протягом тижня слід відвідувати богослужіння в церкві й ретельніше виконувати домашнє молитовне правило.

1. Ніхто ні в якому випадку не повинен в один і той самий день двічі причащатися.
2. До таїнства святого Причастя християни повинні підготувати себе говінням – постом, молитвою, відвідуванням вечірньої й інших служб, примиренням зі всіма і сповіддю.
3. До шестирічного віку включно діти причащаються без сповіді, а немовлят причащають тільки під одним виглядом – Крови, тому їх не приєднують на літургії Ранішосвячених Дарів, коли в Чаша наповнена вином, не перетвореним на Кров Христову.

У гріхах людина втрачає благодать Святого Духа. Грішна душа хворіє і перебуває у смерті. Людина втрачає бажання і можливість спілкуватися з Богом і служити Йому – виконувати Його волю. Покаяння – це друге хрещення, переродження й оновлення душі. Мета покаяння полягає в оздоровленні і воскресінні душі для встановлення порушеного спілкування з Богом і служіння Йому.
Підготовка до таїнства Покаяння має такі взаємопов’язані сторони: пізнання своїх гріхів, жаль щодо них, відкидання гріхів, рішучість більше не перебувати в них, заміна їх протилежними чеснотами.

Таїнство Сповіді, як і будь-яке інше Таїнство Церкви, вимагає особистої участі в ньому людини. Приходячи на сповідь, кожен має розуміти, що у Таїнстві відбувається безпосередня реальна зустріч з Богом, де Господь - знавець нашого серця, через священика прощає щиро розкаяні гріхи.

За церковними канонами, дитина з семирічного віку вже мусить приступати до Таїнства Покаяння. Але у сповіді, як і в будь-якому іншому Таїнстві Церкві, благодатне преображення людини Божою милістю буде найбільшим, якщо той, хто приступає до нього, робитиме це свідомо і щиро.
Коли дитина або підліток не має бажання сповідатися або навіть реагує на таке пропонування з боязню, агресивністю, примушувати його не слід. Треба поступово, з любов'ю та терпінням виховувати в дитині шанобливе ставлення до християнських традицій, пояснювати їй важливість церковного життя, яке не мислиться без участі в Таїнствах, найважливішими з яких є Сповідь та Причастя.

Кожен священик у Таїнстві Рукоположення отримує благодатний дар відпускати гріхи. Всякий пастир, котрий перебуває у спілкуванні з Церквою, може приймати сповідь та Богом даною владою прощати гріхи людині, яка в них кається. Тому сповідь у різних священиків ніяк не впливає на дійсність цього Таїнства.

Як і в багатьох обставинах, що трапляються у житті людини, тут потрібно дотримуватися так званої «золотої середини».

Під час сповіді важливо уникнути двох крайнощів. Перша - це коли ми буваємо настільки небагатослівними, що за нашою стислістю ховається суть скоєного. Коли узагальнюємо конкретні гріхи, та намагаємося лише формально викласти їх за допомогою широких понять. Тобто коли людина говорить, що согрішила, наприклад, неуважністю, а сказати, що ця неуважність призвела до серйозних проблем інших людей, не вважає потрібним.

За своєю суттю Таїнство Покаяння є самостійним Таїнством. Воно може здійснюватися як під час богослужінь, так і окремо від них. Якщо людина готова до сповіді, має бажання і необхідність каятися, вона може в будь-який час прийти до церкви та отримати від священика відпущення гріхів. Але сповідь при цьому не повинна бути поспішною, викликаною тимчасовим поривом. Ознака істинного каяття - осмисленість та щирість.

У Хрещенні, якщо до нього приходить людина у свідомому віці, їй, окрім первородного, прощаються всі гріхи, скоєні до цього Таїнства. Перед Хрещенням людина свідчить про своє покаяння та бажання змінити життя, жити за заповідями Божими. Осмислене Хрещення є запорукою нашого спасіння.
Але, на жаль, через пошкодженість своєї природи, людина більш схильна до гріха, ніж до доброчесності. І після Хрещення вона не перестає грішити.

Для того, щоб правильно підготуватися до сповіді, потрібен постійний іспит совісті, а також перебування на самоті для міркування про свої гріхи. Сповідь повинна бути повною, точною, без самовиправдання. Треба спочатку пригадати найбільші гріхи, пристрасті і пороки, з якими треба боротися в першу чергу (наприклад, гордість, марнославство), а також гріхи проти любові, якими є осуд, злість, ворожнеча. Якщо такі гріхи присутні, вони повинні бути предметом постійного покаяння і боротьби.