Тропар, глас 8
Молитва до Пресвятої Богородиці "Достойно є" у виконанні православних львів’ян у складі хору при музичному училищі ім. C.Людкевича (диригент - заслужений працівник культури України Володимир Гнідь) на Дев'ятому міжнародному фестивалі православної музики "Свята Богородиця – Достойно єсть”, який проходив у болгарському місті Поморіє з 7 по 11 червня 2012 року Божого.
На Великому повечірї в Понеділок, Вівторок, Середу та Четвер першої седмиці Великого посту співається й читається частинами, а на утрені в Четвер п'ятої седмиці того ж посту уже цілком Великий покаянний, або як його ще називають, розчулений канон. Він читається за великопісним богослужінням у храмах от уже майже 1200 років і сприймається віруючими так само як і тоді, коли був написаний преподобним піснетворцем.
Коли тіло померлого обмиють, зодягнуть, то відразу ж читають канон, який називається "Чинопослідування по відході душі від тіла". Якщо людина померла і вдома її тіла немає, то в день її смерті теж читають чинопослідування. Канон починають читати з прохання: "Молитвами святих отців наших, Господи, Ісусе Христе, Боже наш, помилуй нас. Амінь". Далі читаються початкові молитви ("Трисвяте" по "Отче наш"), - і все решта по порядку. Канон розділений на вісім пісень. Перед тропарями пісні читається стих (приспів) "Упокой, Господи, душу спочилого раба Твого (раби Твоєї) ім'я померлого". Чинопослідування читають за одного померлого, тому не слід згадувати імена інших померлих.
Пресвята Матір Божа після Вознесіння Ісуса Христа жила на землі ще декілька років (одні християнські історики вважають, що 10 років, інші – що 22 роки). Апостол Іоан Богослов, згідно з заповітом Господа Ісуса Христа, прийняв Її до себе в дім і з великою любов'ю піклувався про Неї, мов рідний син, аж до самої Її кончини. Пресвята Мати Божа стала для всіх учеників Христових спільною Матір'ю. Вони разом з Нею молились і з великою радістю й утіхою слухали її повчальні бесіди про Спасителя. Коли віра християнська поширилася в інших країнах, то багато християн приходили з далеких країн побачити і послухати Її. 
О, Діво Божественна і нині Небасная, як ми висловимо все те, чим обдарована Ти? Як прославимо Тебе - Скарбнице слави? І сама пам'ять про Тебе освятила тих, хто пам'ятає. І саме прагнення до Тебе освятило розум осяяних, відразу піднявши його до Божественної висоти. Через Тебе просвітлюється душевне око. Через Тебе осяюється дух натхненням Божественного Духа. Тому що Ти стала Управителькою і Сукупністю благодатних дарувань. Не в тому розумінні, щоб зберігати це за Собою, але для того щоб весь Всесвіт наповнити благодаттю. Тому що Той, хто має невичерпні скарбниці призначається заради розподілу їх: бо ж для чого тоді Він зберігав би те багатство захованим, якщо воно не зменшується? Тому то щедро подай всім людям Твоїм, всьому насліддю Твоєму милість і Твої дари...
