Правила церковні завжди забороняли споживати у святу Чотиридесятницю м'ясо, молоко і яйця (набіл). Порушникам цих правил загрожувало відлучення від Церкви (6-ий Всел. Соб., правило 50). Давні християни на Сході в Чотиридесятницю вживали тільки городні овочі і плоди дерев (Лаод. соб., правило 50), здебільшого навіть неварені. Св. Іоанн Златоуст (4 ст.) пише, що деякі ревнителі посту не тільки не вживали вина й оливи, а навіть взагалі нічим не приправляли своїх страв і задовольнялися протягом цілого посту тільки водою й хлібом. Дякувати Богові, є такі люди і в наш час. Це їх молитвами Господь ще милує нас і нашу Україну.

Щоб посилити в християн настрої побожності й бажання відвідувати храми, Церква закликає їх утримуватися в час послу від усього, що суперечило б настроям покаяння, смирення, духовної зосередженості і жалю за гріхи.

Крім свят, як окреме високе служіння Богові, Свята Церква установила пости. Вони похвалені самим Господом ( Мт. 17, 21 ) їх є чотири.

Одним із встановлених Церквою засобів духовно-морального вдосконалення людини є піст. Православна Церква завжди підкреслює, що він є засобом, за допомогою якого християнин може духовно зростати і внутрішньо змінюватись, відкриваючи своє серце для Благодаті Божої. Піст згадується вже в перших главах Священого Писання.

Під час посту надзвичайно витончується розум людини. Biн стае більш проникливим i гострим, покращується пам'ятъ.

Як ми знаємо, найголовніша мета посту - духовне зростання через підкорення тіла духові. Проте піст позначується не тільки на духовному, але й на фізичному, тілесному здоров'ї. Організм повністю очищується від шлаків, починають функціонувати внутрішні органи. При пості зменшується навантаження на нирки, шлунок, печінку, - а отже покращується стан їх здоров'я. Якщо прослідкувати за життям святих подвижників, то побачимо, що незважаючи на піст, важкі умови, жили вони набагато довше, ніж інші і здоров'я в них було набагато краще.

" А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки. Але ж, щоб уникнути блудодіяння, кожний нехай має свою жінку, і кожна жінка нехай має свого чоловіка. Нехай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові. Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка. Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманістю вашою. А втім, це кажу вам як дозвіл, а не як повеління. Бо бажаю, щоб усі люди були як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один таке, один - інше " (1 Кори 7:1-7).

Повчає нас заповідь апостола Павла: «Прославляйте Бога в душах ваших і тілах ваших». Саме завдяки цим словам ми розуміємо, що потрібно працювати не тільки над душею, але й над тілом. Тільки тоді людина досягне певної досконалості у взаємодії душі з тілом. Піст людині потрібен для того, щоб підкорити тіло душі та розумові, щоб не царствувало воно над душею усіма своїми нечистими пристрастями.

- ці слова Святого Письма треба в першу чергу пам’ятати всім нам протягом Великого посту.

Тому, що ми не постили, то нас прогнано з раю. Отже чинім піст, щоб вернутися до нього" (св. Василій Великий: "Про піст І")
Може й сьогодні задля різних причин ми не в силі так строго постити, як постили колись наші предки, але й сьогодні тяжить на нас обов'язок духовного посту, боротьби з нашими гріхами і злими схильностями, молитви, практики чеснот та добрих діл. І ця духовна обнова є ціллю св. Великого Посту.

«Ось тепер час приємний, ось тепер день спасіння» (2 Кор. 6:2). Справді, настає найблагодатніша пора церковного року, час Великого Посту. Цієї пори всі християни чекають із нетерпінням. Кожен знає, що це найкращий час для очищення душі, для покаяння. Настає час, коли кожен може серцем відчути Божу ласку, коли приймаються всі наші молитви й моління. Царство Боже близьке тепер до кожного, хто служить Богові в правді та святості. Постові радуються святі пророки, апостоли й мученики, тому що всі вони з невтомною ревністю подвизалися в ньому.