Господь Ісус заснував Церкву, яка тут, на землі, немов корабель Ноя, згідно з Божими планами провадить людей до вічної оселі, до щастя, якого природно так прагне кожна людина і повноту, якого вона зможе осягнути лише з Богом і в Бозі.(« Без Бога – ані до порога»). Своїй Церкві Господь передав силу, основану на Божому авторитеті, щоб здійснювати святі Таїнства для спасіння Божого люду, а також наділив Церковний Уряд владою для добра вірних, приймати відповідні рішення і закони, які звичайно, випливають із незмінної науки Ісуса Христа.

Устрій Православної Церкви — “соборний”, цебто спільножитний. “Соборність” — спільність у всьому,- у житті, у Молитвах, у Спасінні. Людина не позостається в Православ’ї сама одна, — вона соціальна зо своєї істоти, вона соціальна чи соборна і в своїй Православній Церкві. Символ Православної Віри зве Церкву соборною: “Вірую во Єдину, Святу, Соборну й Апостольську Церкву”. Свою початкову Церкву Господь насадив ще в день створення Людини, і життя світу показує, що вже Початкова Церква була соборною, цебто спільною для всіх. Про це й Старий Заповіт свідчить ясно.

Найстрашнішим гріхом в усі часи вважалося порушення шостої заповіді - вбивство - позбавлення іншої людини найбільшого дару Господнього - життя. Страшним гріхом є самогубство і вбивство в утробі - аборт.

Дуже близькі до вчинку вбивства ті, хто в гніві на ближнього допускає рукоприкладство - б'є, ранить, калічить. Винуваті в цьому гріху і батьки, які жорстоко поводяться зі своїми дітьми, б'ють їх за найменшу провину, а іноді без будь-якого приводу. Часто впадають у цей гріх рукоприкладства ті, хто зловживає вином. Стало звичним серед молоді битися, калічити, ледь не вбиваючи один одного із-за нічого, заради того, щоб продемонструвати свою силу, постояти за своє “я”.

Батьки мають усвідомити, що життя людини починається з моменту її зачаття…
Одного разу вночі за зволенням Божим мені довелося пережити страшне видіння. Після цього я зрозумів, що таке аборти! Була ніч на вівторок Світлої Седмиці. Як завжди, я запалив дві свічки… за тих, що страждають душевно і тілесно — і за живих, і за померлих. І ось о дванадцятій ночі, промовляючи Ісусову молитву, я побачив велике поле, огороджене муром. Поле було засіяне пшеницею, паростки ледве сходили.

За останні три роки я не один раз збиралася до Ізраїлю. Всі плани були пов’язані з туристичними поїздками, але якось не склалося. І от одного разу після недільної літургії в храмі Миколи Святоші я почула оголошення про організацію паломництва на Святу Землю. Забігаючи наперед хочу сказати, в мене є абсолютна впевненість, що саме такого моменту чекає кожен віруючий. Саме в паломництві з молитвою і благоговінням перед землею на якій народився Спаситель щось змінюється в душі.

Протягом 11 - 15 липня 2008 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнські опитування громадської думки. Методом особистого інтерв'ю опитано 2036 респондентів, що мешкають в усіх областях України, в АР Крим та у м.Києві за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років.