Ісус Христос учив, що Царство Боже, Царство Небесне, початок і основу якому Він поклав на землі (тобто Церква Христова), спочатку мале, а потім пошириться по всій землі. Він сказав, що Царство Небесне подібне до зерна гірчичного, яке людина взяла і посадила на землі своїй. Це зерно, хоча й менше за інші зерна, зійшовши, розростається і робиться більшим від усіх злаків і стає деревом, так що прилітають птахи небесні і ховаються у гілках його.

Ісус Христос,знаходячись в Капернаумі,прийшов на берег Галилейського озера. До Нього зібралось багато народу. Він ввійшов у човен і сів, а народ стояв на березі, і з човна почав навчати народ притчами.

Про інтимне життя частіше говорять на сповіді, ніж на проповіді. В той час, коли весь світ товкмачить про «сексуальну свободу», здається лише православні зв’язані великою «змовою мовчання». Може здатися, що, запитай православного, що означає «секс», негайно почуєш у відповідь: «Це цифра шість по-німецьки».Багато хто здивується, що говорити про цей бік життя зважився чернець. Причина проста.Газетярі описують сексуальні пригоди знаменитостей на сторінках бульварних видань.І це розважає натовп. Сексопатологи-фрейдисти проектують еротичні фантазії дідуся Фрейда на весь світ. І світ заспокоюється від лестощів. Гуманісти закликають до різноманітності форм любові, поки їх дитина не стає жертвою педофіла.

Бог, як Всюдисущий i Вседержитель, знаходиться при кожнiй людинi - при добрiй i злiй. "Вiн сонцем Своїм осяває злих i добрих i посилає дощ на праведних i на неправедних" (Мф. 5, 45). Бог утримує життя всiх: добрих i злих, праведних i грiшних, "бо ми Ним живемо, i рухаємось, i iснуємо" (Дiян. 17, 28). Однак Своєю особливою благодаттю, тобто благодаттю, яка спасає, допомагає i заступає, Бог знаходиться не з кожною людиною, а тiльки з тiєю, яка завжди i всюди вiдчуває Його присутнiсть. Про це каже пророк Давид: "Така людина в присутностi Бога каже чесно, робить корисне i думає як перед очима Божими. Свого часу пророки Iлля та Єлисей часто повторювали слова: "Живий Господь Бог Iзраїлiв, перед Яким я стою" (1 Цар. 17, 1).

Преподобний Руф, самітник Печерський, подвизався у Київо-Печерському монастирі в XIV столітті.

Пам'ять - 21 квітня(нов.ст.)

Праведні сестри Марфа та Марія, увірували в Христа ще до воскресіння Ним їх брата Лазаря; після вбивства святого архідиякона Стефана, настання гоніння на Церкву Єрусалимську і вигнанні праведного Лазаря з Єрусалиму, допомагали своєму святому братові в поширенні Євангелії. Про час і місце їх мирної кончини відомостей не збереглося.
Пам'ять - в Неділю жінок-мироносиць(нов.ст.)

Свята Іоанна мироносиця, дружина Худзи, урядника царя Ірода, була однією з дружин, що слідували за Господом Ісусом Христом під час Його проповіді, і служила Йому. Разом з іншими дружинами після Хресної смерті Спасителя свята Іоанна приходила до Гробу, щоб помазати миром Святе Тіло Господа, і чула від Ангелів радісну звістку про Його славне Воскресіння.
Пам'ять - 10 липня, та у Неділю жінок-мироносиць (нов.ст.)

Свята Марія Клеопова, мироносиця, за переказами Церкви була дочкою праведного Йосифа, Обручника Пресвятої Діви Марії, від першого шлюбу і була ще зовсім юною, коли Пресвята Діва Марія була заручена з праведним Йосифом і введена в його будинок. Свята Діва Марія жила разом з дочкою праведного Йосифа, і вони подружилися, як сестри. Праведний Йосип після повернення зі Спасителем і Божою Матір'ю з Єгипту в Назарет видав заміж дочку за свого меншого брата Клеопа, тому вона іменується Марією Клеопова, тобто дружиною Клеопи. Благословенний плодом того шлюбу був священномученик Симеон, апостол від 70-ти, небіж Господній, другий єпископ Єрусалимської Церкви. Пам'ять святої Марії Клеопова святкується також в Неділю 3-ю по Великодню, святих жінок-мироносиць.
Пам'ять - в Неділю жінок-мироносиць(нов.ст.)

Преподобний Йосип Багатохворий жив у XIV столітті. У важкій хворобі він звернувся з молитвою до Бога і дав обітницю: якщо Господь дарує йому здоров'я, то він буде служити братії Києво-Печерського монастиря до кінця свого життя. Молитва багатохворого страждальця була почута. Після одужання він вступив до Київо-Печерського монастиря, прийняв чернечий постриг і став старанно працювати в подвигах посту і молитви і з любов'ю служити братії. Після смерті преподобний Йосип був похований у Дальніх печерах.
Пам'ять - 17 квітня (нов.ст.)