Києво-Могилянська Академія при Богоявленському Братському монастирі у Києві була загальновизнаним центром православного духовного життя, а з 1658 р. — і першим університетом у Східній Європі. Вона разом з Києво-Печерською лаврою та рядом провідних монастирів принесла Києву заслужену славу «другого Єрусалиму».

Тоді Ісус Христос з учениками Своїми пішов у землі Кесарії Филипової. Дорогою Він запитав їх: "За кого люди вважають Мене?"
Вони відповідали: "Одні за Іоана Хрестителя, другі за Іллю, інші – за Єремію або за одного з давніх пророків, який воскрес".
"А ви за кого Мене вважаєте?" – запитав Ісус Христос.
Апостол Петро відповів за всіх: "Ти є Христос, Син Бога Живого".

Одного разу Ісус Христос прийшов у землі Тирські і Сидонські. Там прийшла до Нього одна хананейська жінка, за вірою язичниця, і почала голосно кричати: "Помилуй мене, Господи, Сину Давидів, дочка моя тяжко біснується".
Бажаючи показати ученикам Своїм велику віру цієї язичниці, Ісус Христос не сказав ані слова у відповідь.

27 травня 2010 р. у Львівській православній богословській академії Української Православної Церкви Київського Патріархату відбувся черговий випуск.
Напередодні викладачі на чолі з ректором ЛПБА митр. прот. Ярославом Ощудляком звершили Всенічне бдіння, під час якого усі студенти Академії приступили до святого Таїнства Покаяння.
Наступного дня очолити святкування прибув правлячий архієрей, митрополит Львівський і Сокальський Андрій (Горак). Зустрічаючи владику, о. ректор просив його святих архіпастирських молитов, щоб ця спільна молитва стала благословенною не лише для тих студентів, які залишають стіни Духовної Школи, але і для усіх присутніх на Богослужінні.

Після чудесного нагодування народу п'ятьма хлібами Ісус Христос повелів ученикам Своїм вирушити в човні на другий бік Галилейського озера, до Вифсаїди Галилейської. А Сам, відпустивши народ, зійшов на гору помолитися.
Настала ніч. Човен з учениками був уже на середині озера, і його било хвилями, тому що дув сильний зустрічний вітер.

Преподобний Ісая в числі інших Київо-Печерських святих подвизався в XI - початку XII ст. Основним подвигом його життя були безмовність і невтомна праця, за що він іменується працьовитим. Помер святий подвижник в 1115 році, мощі його знаходяться у Ближніх печерах Києво-Печерської Лаври.
Пам'ять - 28 травня

У місті Ярославлі міщанка Олександра Добичкіна 17 років жорстоко страждала душевною та фізичною хворобою. У 1823 році їй було видіння у сні: церква з іконою Богоматері. І вона вирішила відшукати в Ярославлі бачені храм і ікону. Цим храмом виявився храм на честь Знайдення чесних древ Хреста Господнього, який перебував під дзвіницею архієрейського дому. Увійшовши до церкви, хвора Олександра побачила написане на стіні зображення Київо-Печерської Богоматері...
Святкування - 27 травня

Невдовзі після смерті Іоана Хрестителя Ісус Христос разом з учениками вирушив на інший бік озера. Народ пішки біг за ним берегом. Коли човен зупинився, на березі вже зібралося багато людей. Ісус Христос, бачачи безліч людей, зглянувся над ними, тому що вони були, як вівці, що не мають пастуха. Він вийшов на берег і багато і довго розмовляв з народом про Царство Небесне, і зцілював багатьох хворих. Народ з такою увагою слухав Його, що не помічав, як минав час. Нарешті день став схилятися до вечора.

В одного єврейського старійшини,начальника синагоги на ім'я Іаір, була при смерті єдина дочка, дванадцятирічна дівчинка. Іаір прийшов до Ісуса Христа, впав до ніг Його і дуже благав Його, кажучи: "Дочка моя при смерті; прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і залишилася жива".

Згідно з наказом № 273 Вищої атестаційної комісії України (від 15 травня 2010 року) богослів'я було внесене до переліку спеціальностей, за якими проводиться захист дисертацій на здобуття наукових ступенів кандидата наук і доктора наук, присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. «Богослів'я» як наукову спеціальність зарахували до галузі науки «Філософські науки».

Сьогоднi Церква Христова святкує день Святої Тройцi - день, коли Бог благословив вiдкрити людству таємницю Божества. Бог явив Себе у трьох Iпостасях, у трьох Особах: Отця, Сина i Святого Духа. Це є непорушний догмат християнської вiри. Хто не вiрить в Отця, Сина i Святого Духа, той не може називатися християнином.