6 липня 2010 року Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет у Володимирському кафедральному соборі м. Києва разом із духовенством відслужив Літію за упокій душі новопреставленого митрополита Андрія.

В ніч з 5 на 6 липня 2010 р. на 65-му році життя після важкої хвороби у м. Львові в лікарні упокоївся високопреосвященний Андрій, митрополит Львівський і Сокальський, постійний член та секретар Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату.
Поховання спочилого митрополита Андрія 8 липня 2010 р. очолить Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет. Указом Патріарха тимчасово кеуючим Львівською єпархією призначений митрополит Рівненський і Острозький Євсевій (Політило).

Ікона Божої Матері "Достойно є" знаходиться на гірському місці вівтаря соборного храму Карейской обителі на Афоні.
В один з недільних днів, старець, що жив неподалік від Карей пішов в обитель на всенощне бдіння. У келії залишився послушник.
При настанні ночі постукав невідомий інок. Під час всенощної, коли потрібно було співати "чесну Херувим ...", обидва постали перед іконою Божої Матері, що називалася Мілующая і гість зауважив, що у них спочатку співають" Достойно є ... " Під час співу цієї нечуваної пісні ікона Богоматері сяяла небесним світлом, а послушник плакав від розчулення.
Пам'ять - 24 червня (нов. ст.)

Преподобний Силуан, схимник Києво-Печерський, був ревним охоронцем чистоти душевної і тілесної, смиряв свою плоть постом і бдінням, а душу очищав молитвою і Богомисленням. Він сподобився від Господа рясних духовних дарувань: особливого молитовного відвагу до Бога, постійної радості у Господі, прозорливості і чудотворення. Жив Преподобний наприкінці ХІІІ - на початку ХIV століття. Мощі його спочивають у Феодосієвих печерах.
Пам'ять - 23 червня, 23 липня (нов. ст.)

Первосвященики і начальники єврейські,засудивши Ісуса Христа на смерть, самі не могли виконати свого вироку без згоди римського правителя країни (ігeмона або претора) в Юдеї. В цей час римським правителем в Юдеї був Понтій Пилат.
З нагоди свята Пасхи Пилат перебував у Єрусалимі і жив недалеко від храму, в преторії, тобто в будинку головного судді, претора. Перед преторією було викладено кам'яний майданчик, який називався ліфостротон, а по-єврейськи гаввафа.

Настав ранок п'ятниці. Первосвященики із старійшинами та книжниками негайно зібралися на раду. Вони привели Ісуса Христа і знову засудили Його на смерть за те, що Він називає Себе Христом, Сином Божим.

Коли Ісуса Христа повели на суд до первосвящеників, апостол Іоан, який був знайомий первосвященикові, увійшов у двір, а Петро залишився за брамою. Потім Іоан, сказавши служниці, увів у подвір'я і Петра.
Служниця, побачивши Петра, сказала йому: "Чи ти не з учеників Цього Чоловіка (Ісуса Христа)?"
Петро відповів: "Ні".

Мотиви обурливого осквернення і хуління святого Хреста свідомими христо-ненависниками і христоборцями цілком очевидні. Але коли бачимо християн, втягнутих в цю мерзотну справу, тим більше мовчати не можна, бо - по слову святителя Василія Великого - «мовчанням зраджується Бог»!

Рідкісний поет, письменник, філософ не склав свого визначення любові. Серед формул, що починаються словами «Любов, — це...», немало тонких і дотепних зауважень. Та все ж наймудріші слова про любов сказані ченцями — тими, хто знав Бога, Який є Любов, краще, ніж багато закоханих знають один одного. І з глибини духовного досвіду святих, і зсередини сімейного життя, що «вдалося», однаково зрозуміло, що любов — це передусім упокорювання.

Раз по раз ми чуємо в Євангелії розповіді про людей, які були зцілені від хвороби. У Євангелії це здається таким простим і зрозумілим: от потреба - і Бог на неї озивається. І постає перед нами питання: чому ж це не трапляється з кожним з нас? Кожен з нас має потребу в фізичному зціленні або в зцілення душі, а зцілюються тільки деякі; чому?

Спочатку воїни привели зв'язаного Ісуса Христа до старого первосвященика Анни, тестя Каяфи, який на той час вже не служив у храмі і жив у спокої. Цей первосвященик допитував Ісуса Христа про вчення Його та учеників Його, щоб знайти якусь провину у Ньому.
Спаситель відповідав йому: "Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмах, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого. Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм: ось ці знають, що Я говорив".