Св. Кирило походив зі знатної і благочестивої християнської сім'ї. Він вивчив світські науки, у тому числі і філософію, але найбільше прагнув придбати знання Священного Писання і істин християнської віри. У юності св. Кирило вступив в скит святого Макарія в Нитрийских горах, де пробув шість років. Патріарх Александрійський Феофіл (385-412 рр.) посвятив його в сан диякона, зарахував до кліра і, бачачи його обдарованість, доручив вимовляти проповіді.
Пам'ять - 22 червня(нов. ст.)

Маленька дівчинка готувала подарунок на Різдво. Вона запакувала пуделко у гарну барвисту обгортку, і саме робила великі банти, використовуючи багато кольорової стрічки.
"Що ти робиш? — зганив її батько. — Ти тільки даремно переводиш стрічку. Уявляєш, скільки вона коштує?"Дівчинці на очі виступили сльози і вона сховалася у кутку, міцно притискаючи до грудей своє пуделко.У Святвечір, намагаючись ступати легенько, мов пташка, дівчинка підійшла до тата, який іще сидів за столом, і поклала перед ним пакуночок, загорнутий у барвистий папір.
"Татусю, це для тебе", — прошепотіла вона.

Великий князь Київський Ігор Ольгович, у святому хрещенні Георгій, у 1146 році був розгромлений і взятий в полон князем Ізяславом і замкнений в одному з монастирів Переяслова (нині Переяслав-Хмельницький). Далеко від суєти світу цього, важко хворий, він став розкаюватися в своїх гріхах і просив дозволити йому постригтися у ченці. 5 січня 1147 єпископ Переяславський Євфимій постриг його в чернецтво з ім'ям Гавриїл. Незабаром він видужав і був переведений в Київський Феодорівської монастир, де прийняв схиму з ім'ям Ігнатій і цілком віддався чернечим подвигам.
Пам'ять - 2 жовтня, а святкування перенесення мощей - 18 червня (нов. ст.)

Святий апостол і євангеліст Іоан Богослов був сином Зеведея і Саломії - дочки святого Йосифа Обручника. Одночасно зі своїм старшим братом Яковом він був покликаний Господом нашим Ісусом Христом до числа Своїх учнів на Генісаретському озері. Залишивши свого батька, обидва брати пішли за Господом. Апостола Іоана особливо любив Спаситель за жертовну любов і велику чистоту. Після свого покликання апостол не розлучався з Господом і був одним з трьох учнів, яких Господь особливо наблизив до Себе. Святий Іоан Богослов був присутній при воскресінні Господом дочки Яіра і Преображення Господнього на горі Фавор.
Церква святкує пам’ять святого апостола Іоана Богослова 9 жовтня й 21 травня

Святий мученик Феодот жив в Анкирі Галатійській в III столітті. Він відрізнявся особливою добротою і чуйністю. В розпал гоніння за імператора Диоклітіані (284-305) він забезпечував християн усім необхідним і надавав їм притулок у своєму будинку, де таємно здійснювалися богослужіння. Святий Феодот відвідував християн-в'язнів в темницях, викупляв їх, з благоговінням хоронив тіла мучеників, кинуті на поживу звірам.
Пам'ять - 20 червня(нов. ст.)

Преподобний Віссаріон, за походженням єгиптянин, ще в молодості охрестився і провадив строге життя, намагаючись зберегти дану йому при Хрещенні благодать. Бажаючи пізнати чернече життя ближче, він вирушив у подорож святими місцями, був у Єрусалимі, відвідав преподобного Герасима у Йорданській пустелі, бачив і інших пустельників, навчаючись у всіх правил чернечого життя. Після повернення він прийняв постриг і став учнем преподобного Ісидора Пелусіота. Святий Віссаріон прийняв на себе обітницю безмовності, приймав їжу один раз на тиждень, а іноді перебував без їжі й пиття по 40 днів поспіль. Був випадок, коли преподобний, занурившись в молитву, стояв нерухомо 40 днів і 40 ночей без їжі та сну.
Пам'ять - 19 червня.

Ігорівська ікона Божої Матері, перед якою молився в останні хвилини свого життя святий страстотерпець великий князь Київський Ігор Ольгович (+ 19 вересня 1147), була поміщена в прибудові святого Іоанна Богослова в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. Ікона стародавнього грецького написання.
Пам'ять - 18 червня(нов. ст.)

Святитель Митрофан, Патріарх Константинопольський, був сучасником святого Костянтина Великого (306-337). Батько його, Дометій, був рідним братом римського імператора Проба (276-282). Зрозумівши хибність язичницької релігії, Дометій увірував у Христа. Під час жорстоких переслідувань християн в Римі святий Дометуй з двома своїми синами, Пробом і Митрофаном, віддалився у Візантію, де став навчатися закону Господню у єпископа Тита (242-272). Бачачи сильне бажання Дометія потрудитися для Господа, єпископ Тит висвятив його в пресвітера.
Пам'ять - 17 червня(нов. ст.)

Свідком подвигу святих мучеників була свята діва Павла, що присвятила себе служінню, що страждала за віру в Христа. Вона доставляла їжу в'язням-християнам омивала їх рани, приносила ліки і хоронила тіла мучеників. Після кончини святого Лукіліана і чотирьох отроків вона повернулася в Никомідію і продовжувала своє святе служіння. Свята діва була схоплена і кинута в піч, проте силою Божою залишилася неушкоджена. Тоді її відіслали у Візантію, де свята мучениця була усічена мечем.
Пам'ять - 16 червня(нов. ст.)

Благовірна княгиня Юлiанiя († 1406 р.) була дружиною В’яземського князя Симеона Мстиславича. Після того як Смоленську землю завоювали литовські війська великого князя Вітовта, подружжя разом із смоленським князем Юрієм Святославичем змушене було покинути рідний край.
Дні пам’яті — 3 січня і 15 червня за н. ст.

Києво-Братська ікона Божої Матері колись була місцевої у Борисо-Глібській церкві в місті Вишгороді (нині Київська обл.), де вона чудесно з'явилася в 1654 році. У 1662 році, під час війни Росії з Польщею (1659-1667), місту було завдано великої шкоди від кримських татар, які воювали на боці Польщі. Храм святих страстотерпців Бориса і Гліба був пограбований. Однак Промисел Божий зберіг чудотворну ікону Божої Матері.
Дні святкувань - 23 травня, 15 червня, 19 вересня (нов. ст.).

Діялося це в ХІ столітті. Один киянин на ім’я Агапит постригся в ченці Печерського монастиря. Від Бога він мав дар цілителя – виліковував зіллям і молитвою. Але всіляко старався, щоб не розходилася про нього людська слава, бо знав, що не сам він лікує, а Господь за його ревним проханням. А проте чутка про дивовижного зцілителя рознеслася далеко за монастирські мури. Тож, коли тяжко занедужав князь Чернігівський Володимир Всеволодович, згадали бояри, що є у столичному граді такий славетний лікар. Але спершу вдалися до відомого на той час неправославного медика-вірменина, майстра своєї справи.
Пам'ять - 14 червня (новий стиль).