Святий Іов народився в 1550 р. на Галичині і називався в миру Іван Залізо. Десятирічним хлопцем він вступив до Угорницького монастиря. У цьому ранньому віці він досяг такого успіху в чернечих подвигах, що з 12-ти років уже був пострижений в мантію з ім'ям Іова, після досягнення повноліття був зведений у священний сан, а з тридцяти років удостоєний великої схими, причому йому було повернуто ім'я Іоанн. Він особливо любив це ім'я і завжди ним підписувався, але до лику святих він був зарахований з ім'ям Іова.
Пам'ять преподобного Іова Почаївського згадується 19 травня та 10 листопада, знайдення мощей - 10 вересня(нов. стиль).

24 квітня – пам’ять сщмч. Антипи, єп. Пергама Асійського (бл. 68). Священномученик Антипа – учень святого апостола Іоана Богослова (пам'ять 26 вересня), був єпископом Пергамської Церкви в роки царювання імператора Нерона (54 - 68).
Святитель Антипа своїм прикладом, твердою вірою і невпинною проповіддю про Христа досяг того, що жителі Пергама почали відмовлятися від жертвоприношень ідолам. Язичницькі жреці дорікали єпископові в тому, що він відвертає народ від поклоніння вітчизняним богам, і вимагали припинити проповідь про Христа і принести жертву ідолам.

Пам'ять - 24 квітня (за новим стилем).

Правитель Африки Фортунатіан був ревним виконавцем імператорських наказів. Це стосувалося й наказу про необхідність принесення жертв язичницьким ідолам. Під страхом тортур близько сорока християн на чолі з Терентієм відмовилися від жертвопринесення і заявили про свою вірність Христу. Навіть коли було вбито 36 християн, Терентій та його приятелі Помпій, Африкан, Максим, Зинон, Олександр та Феодор не зреклися віри. Розгніваний Фортунатіан наказав відтяти їм голови.

Пам'ять- 23 квітня (за новим стилем).

Основні психологічні методи, якими користуються члени псевдоправославних культів для залучення нових адептів:
1. Залякування Армагедоном.
2. Містика або так звані “фокуси”.
3. Наявність “Гуру”.
4. Подвійне вчення.
5. Істиність вчення.
6. Активне підкріплення.
7. Введення в трансоподібні стани свідомості.

Преподобний Нестор Літописець народився в 50-х роках XI століття в Києві. Юнаком він прийшов до преподобного Феодосія і став послушником. Преподобний Нестор глибоко цінував істинне знання, поєднане зі смиренням і покаянням.
Пам'ять - 9 листопада

Святий апостола i євангелиста Матфей був апостолом із Дванадцяти. До свого навернення до Христа Матфей служив митарем, збирачем податів для Риму. Почувши слова Ісуса Христа: «Іди за Мною» (Мф. 9. 9), він залишив свою посаду і пішов за Спасителем. Сприйнявши благодатні дари Духа Святого, апостол Матфей спочатку проповідував у Палестині. Перед виходом на проповідь у далекі країни на прохання християн-іудеїв, що залишалися в Єрусалимі, апостол написав Євангеліє. У ряду книг Нового Завіту Євангеліє від Матфея стоїть на першому місці. Написано на єврейською (арамейською) мовою. Слова і діяння Спасителя Матфей викладає відповідно до трьох видів служіння Христа: як Пророка і Законодавця, Царя над світом невидимим і видимим і Первосвященика, що приносить жертву за гріхи всіх людей.
Пам'ять - 29 листопада за новим ст.

Рівноапостольний Аверкій прославився в ІІ столітті в Фригії. Місто Ієраполь в той час населяли, в основному язичники. Святитель молився Господу за спасіння їхніх душ і навернення до Істинного світла. Ангел, який з’явився святому Аверкію звелів сокрушити ідолів і язичницьке капище. З ревністю виконав святий повеління Боже. Почувши, що ідолопоклонники хочуть умертвити його, святитель прийшов на місце народних зібрань і відкрито викрив помилковість вірувань язичників. Язичники намагались схопити святого. У цей час в натовпі закричали три біснуваті юнаки. Народ почав хвилюватися, святитель же молитвою вигнав з них бісів. Бачачи юнаків здоровими, жителі Ієраполя попросили святителя Аверкія навчити їх християнської віри, а потім прийняли святе Хрещення.
Пам'ять - 4 листопада (н. ст.).

Святий мученик Евпсихій народився в знатній християнській сім'ї Кесарії Каппадокійської (місто на південному сході Малої Азії). Його життя увінчалася мучеництвом в період гонінь на віру Христову при імператорі Юліані Відступнику (361 - 363), який, хоча і був вихований у християнській вірі, але згодом, досягнувши 20 років, став язичником. Святий мученик Евпсихій в зрілому віці одружився на християнці. Весілля його збіглося з язичницьким святом на честь богині Тихе,яка уособлювала успіх і яку особливо шанував Юліан Відступник. Коли греки-язичники прийшли на свято в капище Тихе, святий Евпсихій та інші християни також вирушили до цього місця. За їхніми молитвами капище було зруйновано. Юліан Відступник був розлючений. Вирішивши покарати не тільки святого Евпсіхія, а й усе місто, він наказав одних стратити, інших заслати в ув'язнення і наказав розгромити християнські храми Кесарії, а кліриків примусово направити в армію.

Пам'ять- 22 квітня (за новим стилем).

Казанська ікона, належить до найбільш відомих і шанованих у всьому Православному світі ікон Божої Матері. Святкування Пресвятій Богородиці, на честь ЇЇ ікони, званої «Казанська», встановлене на знак вдячності Цариці Небесній за визволення града Москви і всієї Русі від нашестя поляків в 1612 році. Кінець XVI і початок XVII століття відомі в історії Росії як Смутний час. Московія потерпала від нападів польських військ, які глумились над православною вірою, грабували і палили храми, міста і села. Обманним шляхом їм вдалося заволодіти Москвою. За закликом святійшго патріарха Єрмогена московити стали на захист батьківщини. В ополчення, яке очолив князь Димитрій Михайлович Пожарський, було прислано чудотворний образ Пресвятої Богородиці.

Преподобний Георгій, митрополит Мітиленський, з юності вів чернечий спосіб життя, удосконалюючись переважно в чесноті смиренномудрості. В часи царювання Льва Ісаврянина (716 - 741) святий зазнав гоніння від іконоборців і отримав іменування Сповідника.

Пам'ять- 20 квітня (за новим стилем).

Святитель Євтихій, архієпископ Константинопольський, народився в селищі, що мало назву "Божественне", у Фригійській області. Його батько, Олександр, був воїном, а мати, Сінесія, була дочкою священика августопольскої церкви Ісихія. Святий Євтихій отримав початкову освіту і християнське виховання від свого діда-священика. Одного разу під час дитячої гри хлопчик написав своє ім'я з титулом Патріарха і цим як би вказаним своє майбутнє служіння. У віці 12 років він був відправлений до Константинополя для отримання подальшої освіти. Юнак досяг успіху у вивченні наук і зрозумів, що людська мудрість - ніщо проти вчення Божественного Об'явлення. Він вирішив присвятити себе чернечому життю. Святий Євтихій віддалився в один з амасійскіх монастирів і прийняв у ньому Ангельський чин. За свою суворість життя він був поставлений архімандритом всіх амасійскіх монастирів, а в 552 році зведений на патріарший престол.

Пам'ять- 19 квітня (за новим стилем).

Окультизм (від лат. Occultus - таємний) - загальна назва містичних повчань, які стверджують про існування прихованих сил в людині і космосі, недоступних для звичайного людського досвіду, а також комплекс вірувань в існування прихованого зв'язку людини з потойбічним світом. Найчастіше терміни «окультизм» і «езотеризм» застосовуються як синоніми.
До окультних практик Церква відносить контроль над ефірним тілом, тактильне сприйняття біополя, зорове сприйняття аури, зняття енергоінформаційних ушкоджень (вроки, програмування, енергетичний вампіризм), енергетичну корекцію фізичного тіла, зняття больових відчуттів у себе та інших, екстрасенсорику, корекцію карми тощо. Цей ряд можна продовжувати досить довго. Для того щоб з’ясувати, як Церква ставиться до даних практик та вчень, слід по можливості визначити, що є людина в них і що про людину говорить Церква.