Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Анонс: православний табір-рафтінг "Соколині гори 2018"
    Здійсни подорож унікальним маршрутом і відкрий красу Рівненщини,…
  • Воскресіння Христове
    Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
  • ЦЕРКОВНІ ЧАСИ НА СВЯТУ ПАСХУ
    Читаються весь Світлий тиждень замість ранішніх і вечірніх молитов. …
  • Великий піст 2018
    Великий піст у 2018 році розпочинається 19 лютого і триватиме до…
  • Популярне
    Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Червень 2018    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Червень 2018 (1)
    Травень 2018 (1)
    Квітень 2018 (2)
    Лютий 2018 (3)
    Січень 2018 (1)
    Грудень 2017 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Життя святителя Іона, митрополита Київського і всієї Русі

    Життя святителя Іона, митрополита Київського і всієї РусіСвятитель Іона, митрополит Київський і всієї Русі народився в м. Галичі. Його батько Федір був християнином. У 12 років хлопець прийняв чернецтво з ім'ям Іона, пізніше прийшов у Москву в Семенів монастир. У той час митрополитом у Москві був Фотій. Одного разу після закінчення служби в монастирі він зайшов у пекарню і там побачив Іону, який заснув після важкої праці. Фотій благословив його. Через декілька років Фотій благословив Іону на єпископа Разанського і Муромського. Коли митрополит Фотій помер, князь Василій Васильович зібрав собор єпископів, які вибрали Іону на посаду митрополита Київського і всієї Русі. Іона поїхав у Царгород за призначенням до патріарха. Коли Іона приїхав у Царгород, то вселенський патріарх уже призначив Ісидора, який спочатку приїхав до Києва, потім у Москву. Після Флорентійського собору Ісидора в Москві не прийняли, приписавши йому єресь. Він тайно втік до Риму.
    Митрополит Іона багато працював на благо своєї пастви, мав від Бога дар чудотворця: зціляв недуги й передбачав майбутнє.
    Пам’ять святителя Іони вшановується 13 квітня (н. ст.).

    Життя святителя Леонтія, єпископа Ростовського

    Життя святителя Леонтія, єпископа РостовськогоСвятитель Леонтій із молодих літ відбував подвиг у Печерському монастирі й став першим з його ченців, якого було висвячено на єпископа. Святитель був людиною освіченою й великим подвижником. Після висвячення в єпископи провадив рівноапостольну місійну працю в Ростовській єпархії (третій єпископ на цій кафедрі), що знаходилася далеко на півночі великої Київської держави, серед поган, ворожих християнству. Святитель Леонтій зазнав багато переслідувань від поган. Вигнаний ними з міста Ростова, побудував за містом у полі невелику церковцю, у якій навчав молодь істин Христової віри. Одного разу батьки цих дітей прийшли до святителя, щоб убити його. Єпископ Леонтій не злякався їх, а вийшов до них із хрестом у руках, і вони відступили від свого наміру, а дехто навіть охрестився.
    Святитель Леонтій обходив міста й села, проповідуючи Святе Євангеліє, творячи чудеса та христячи тих, хто увірував у Христа. Рівноапостольна праця святителя закінчилася його мученицькою смертю від рук поган, за одними даними в 1073 р., за іншими — кілька років пізніше, але перед 1077 р. У 1164 р. були відкриті його нетлінні мощі, у 1190-1194 рр. він був канонізований.
    Пам’ять святителя Леонтія вшановується 5 червня.

    Благовірний князь Костянтин і його чада Михайло й Федір, Муромські чудотворці

    Тривалий час ніхто з чернігівських князів не хотів брати Муром. Але у 1097 р. княжий з’їзд у Любечі затвердив Муром за сином чернігівського, а потім великого київського князя Святослава Ярославича — Ярославом, у святому хрещенні Костянтином. Це був онук Ярослава Мудрого і правнук Володимира — хрестителя Руси-України. Після святого Гліба він став першим муромським князем-родоначальником князів муромських і рязанських.
    Отож у 1097 р. князь Костянтин із княгинею Іриною, синами Федором (15 років) і Михайлом (12-13 років), з вірними боярами, священиками, слугами та нечисленною військовою дружиною відправився на пошуки далекого Мурома. Про відсутність доріг і переправ через ріки, про пересування лише на конях годі й говорити. Подорож продовжувалася декілька місяців, княжі діти нарівні з дорослими зазнавали всіх труднощів. Нарешті перед княжим загоном відкрився величезний луг, за яким виднілося місто Муром. Яке ж воно було? Велике село з дерев’яними хатами, укритими соломою, й обнесене високим валом від ворога...
    Пам’ять благовірного князя Костянтина та його чад Михайла і Федора Муромських, чудотворців ушановується 3 червня (за н. ст.).

    Преподобний Іоанн, єпископ Готський

    З Україною пов’язаний ряд готських святих. Готи (германські племена) ймовірно 200 р. опанували широкий простір по обох берегах Дніпра і створили державу. З початку IV ст. серед готів почало поширюватися християнство. Один із готських єпископів Феофіл уже брав участь у Першому вселенському соборі в Нікеї в 325 р. Наприкінці IV ст. Готська держава була знищена гунами, але частина готів ще довго жила в Криму. Готською єпархією, яка знаходилася на південному березі Криму, у другій половині VIII ст. керував святитель Іоанн Готський. За походженням він був греком, жив недалеко від Ялти й обраний готами єпископом у 30-літньому віці. У 758 р. його висвятили Грузинським патріархом у Мцхеті (тодішній столиці Грузії). Святитель боровся з іконоборцями. Коли Крим захопили хозари, він став на чолі готів і вигнав ворогів, але потім попав до них у полон. З полону єпископ утік до міста Амастриди і там прожив ще чотири роки, заповідаючи, щоб його поховали в м. Парфеніті. Святий Іоанн помер 26 червня наприкінці VIII ст., ймовірно 790 р. Тіло святого було перевезено на місце поховання в монастир м. Парфеніта. Тут святий Іоанн жив, і тут же побудував великий храм на честь святих апостолів Петра й Павла.
    Після поховання святого Іоанна відбувались і до цього часу відбувається багато чудес.
    Пам’ять Іоанна Готського вшановується 1 червня та 9 липня (новий стиль).

    Життя святителя Симеона, єпископа Володимирського i Суздальського, в Києвi, у Ближнiх печерах (1226)

    Життя святителя Симеона, єпископа Володимирського i Суздальського, в Києвi, у Ближнiх печерах (1226)Симон, святитель, чудотворець Печерський, єпископ Володимирський (на Клязьмі) у молодому віці став ченцем Києво-Печерського монастиря. Потім був ігуменом Рождественського монастиря у Володимирі-на-Клязьмі, а з 1215-го по 1226 р. — єпископом Володимирським і Суздальським. Перебуваючи далеко від рідної землі, тужив за нею, а особливо за Києво-Печерським монастирем. Тут перебував його добрий приятель (а може, й родич) чернець Полікарп, який був людиною освіченою й знатною, але одночасно дуже амбітною. Він переписувався з преподобним Симоном і висловлював йому в листах різні жалі. У відповідь на це святитель написав йому послання, у якому закликав позбутися сміливих мрій і честолюбивих бажань, а для прикладу, яким має бути чернець, додав до послання 8 оповідань про життя 9 печерських отців, які жили приблизно в 1078-1110 рр. Ці оповідання стали основою Печерського патерика, який був пізніше поповнений оповіданнями про життя печерських отців, які написали інші особи.
    Пам’ять святителя Симона вшановується 23 травня (нов. ст.).

    Життя преподобного Пимена, посника, Печерського, в Дальнiх печерах

    Преподобного Пимен, посник Печерський, духовно трудився в Дальніх печерах. Приймав їжу лише один раз на день в невеликій кількості. Зовнішнє постування було відповідним утриманням від неугодних Богу вчинків, думок і почуттів. Преподобний Пимен був ігуменом Києво-Печерського монастиря з 1132 по 1141 рік.
    Пам'ять - 21 травня (новий стиль).

    Життя Арсенiя Працелюбного, Печерського

    Життя Арсенiя Працелюбного, ПечерськоКиєво-Печерський святий Арсеній Працелюбний жив у ХIV столітті. Він названий працьовитим тому, що борючись в печерах Києво-Печерської обителі, він не знав відпочинку, і ніхто ніколи не бачив його в неробстві. Преподобний або молився, або виконував монастирський послух і до заходу сонця ніколи не вживав їжі. За смирення і працьовитість Господь нагородив преподобного Арсенія даром чудотворення. Після багатьох праць і подвигів св. Арсеній відійшов до Господа, а його нетлінне тіло його було покладено в Дальніх печерах.
    Пам'ять - 21 травня.

    Життя святителя Кирила, єпископа Туровського

    Життя святителя Кирила, єпископа ТуровськогоБлаженний Кирило народився в багатій сім’ї в місті Турові в 30-х роках XII ст. Мав нахил до наук і духовних подвигів, не любив багатства і слави. У молодому віці став монахом монастиря святих князів-мучеників Бориса і Гліба біля Турова, де виявив себе як суворий аскет.
    Він приніс багатьом користь тим, що вчив і прикладом своїм показував монахам як слухати й любити ігумена, поважати його, як Бога. Удосконалюючи себе в чернечих подвигах, блаженний Кирило сів у стовп, де деякий час перебував у пості й молитві. Тут він написав багато благочестивих творів. Ученість і чернечі подвиги звернули на нього увагу туровського князя. За просьбою князя й людей митрополит висвятив Кирила на єпископа і поставив єпископом Туровським. До складу Туровської єпархії входила велика частина Полісся й північно-східна частина Волині. Він був хіротонізований не пізніше 1169 р.
    Пам’ять святителя Кирила, єпископа Туровського вшановується 11 травня (за новим стилем).

    Житіє Амфілохія Почаївського

    Житіє Амфілохія ПочаївськогоУ тихій долині, серед мальовничих навколишніх невисоких гір і пагорбів, у селі Мала Іловиця, що на Шумщині, у багатодітній селянській сім’ї Варнави Головатюка народився син, у святому хрещенні названий Яковом, на честь мученика Якова Персянина.
    У сільській тиші, серед чаруючої природи Прикарпаття, вдалині від шуму міст і суєти, проходило дитинство Якова. Мир та злагода, що панували в сім’ї Варнави Головатюка, мимоволі передавалися маленькому Якову. Під однією покрівлею, у страху Божому, проживали сини, доньки, невістки, діти, онуки. Молодші тут з повагою ставилися до старших, допомагаючи їм у полі і по господарству.
    Варнаві, батькові десятьох дітей, приходилося братися до різного ремесла: він робив колеса, колодки, спиці, сани, крім того, був добрим костоправом. Часто його відвозили до хворих за десятки кілометрів. Подовгу, часом по двадцять днів, доводилося виходжувати їх, залишаючись біля ліжка страждальців до їхнього виздоровлення. Яків переважно допомагав батькові втримувати хворих, коли той направляв зламані кістки, що супроводжувалося нестерпним болем.
    Пам'ять - 12 травня за н. ст..

    Мощі преподобного Меркурія, ігумена Бригинського у Львові

    Мощі преподобного Меркурія, ігумена Бригинського у ЛьвовіЗ благословення Високопреосвященного митрополита Львівського і Сокальського Димитрія у період з 7 по 23 березня 2012 року у Покровському кафедральному соборі (м. Львів, вул Грушевського 2) перебуватиме ікона з частичкою мощів преподобного Меркурія, ігумена Бригинського.
    Нагадаємо прославлення і зачислення преподобного ігумена до лику святих відбулось 7 грудня 2011 року і очолив його Святійший Патріарх Філарет у співслужінні єпископату та духовенства Київського Патріархату.

    Преподобний Ісаакій, затворник Печерський

    Преподобний Ісаакій, затворник ПечерськийПреподобний Ісаакій († 1090), в миру Чернь, до чернецтва був багатим купцем у місті Торопце, Псковської землі. Роздавши весь маєток убогим, прийшов у Київ і прийняв постриг від преподобного Антонія. Проводив найсуворіше життя в затворі, харчуючись просфорами, і то через день. Після семирічного затвора зазнав тяжких спокус від диявола. Прийнявши духу злоби за Христа, він поклонився йому, після чого...

    Пам'ять - 27 лютого

    Житіє святого благовірного князя Костянтина Острозького

    Василій-Костянтин Острозький був молодшим сином найвищого гетьмана Литовського Костянтина Івановича Острозького. Народився на початку 1527 року у м. Турові і в святому хрещенні був названий Василієм, але на честь його славного батька, за звичаєм часу і за княжою традицією, йому дали і друге славне ім’я – Костянтин. Від батька свого князь Костянтин успадкував звання, велике багатство і маєтки.
    Пам'ять - 26 ЛЮТОГО за новим стилем.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою