Святий апостол Филип, уродженець міста Віфсаїди (Галілея), був глибоким знавцем Святого Письма і, правильно розуміючи зміст старозавітних пророцтв, чекав приходу Месії. На заклик Спасителя (Ів. 1, 43) він пішов за Ним. Про апостола Филипа кілька разів говориться у Святому Євангелії: він привів до Христа апостола Нафанаїла (Ів. 1, 46); його Господь запитав, скільки потрібно грошей для купівлі хліба 5-ти тисячам людей (Ін. 6, 7); він навернув еллінів , що бажали побачити Христа (Ін. 12, 21 – 22); врешті, він під час Таємної Вечері запитував Христа про Бога Отця (Ів. 14, 8).
Пам'ять - 27 листопада (нов. стиль).

Народився 347 року в Антіохії у заможній християнській родині. Виховання та освіту Іоанн одержав під безпосереднім керівництвом своєї матері. Коли помер батько Іоанн а, їй було лише 20 років, але вона не вийшла заміж вдруге, а все своє життя присвятила вихованню сина. Первісна освіта Іоанна носила загальноосвітній характер та мала християнську направленість. Пізніше Іоанн брав уроки красномовства у відомих ораторів і вражав всіх видатними здібностями. Іоанн став адвокатом, але мав намір прийняти чернецтво. Тільки завдяки проханню матері він не постригся, але своє життя присвятив вивченню Святого Письма.
Пам'ять - 26 листопада за новим стилем.

Єпископ Акепсім очолював християнську Церкву в персидському місті Наессоне. Паства гаряче любила святителя за його подвижницьке життя і невпинні пастирські труди. Цар Сапор наказав розшукувати і страчувати християнське духовенство, був схоплений і єпископ Акепсім, у той час вісімдесятирічний старець. Його привели в місто Арбел, де він став перед судом Ардаха - жерця бога сонця. Святий старець відмовився принести жертву перським богам. За це його жорстоко побили і закрили в темницю, куди наступного дня після важких тортур були кинуті сімдесятирічний пресвітер Йосип і диякон Аіфал.
Пам'ять - 16 листопада(нов. ст.)

Акіндін, Пігас, Анемподист, придворні перського царя Сапора II (310 - 381), були таємними християнами. Коли цар почав гоніння на християн, заздрісники донесли на них. Викликані на суд до царя, святі мученики безбоязно сповідали свою віру в Святу Трійцю. Цар наказав бити їх батогами. Два рази змінювалися стомлені кати, а святі мученики не видали ні крику, ні стогону. Навіть цар не витримав напруги і втратив свідомість. Всі вважали його померлим, але святі кликали до Бога, і цар прийшов до тями.
Пам'ять - 15 листопада(нов. ст.)

Cвященномученик Зіновій, єпископ Егейський, і сестра його Зиновія зазнали мученицької смерті у 285 році в Кілікії. Вони з дитинства сприйняли святу християнську віру від своїх батьків і вели благочестиве, цнотливу життя. У зрілі роки, маючи відчуження до сріблолюбства, роздали вони своє майно, отримане у спадок, незаможнім. За благодійність і святе життя Господь нагородив Зиновія даром зцілення різних хвороб. Він був обраний єпископом християнської громади в Кілікії.
Пам'ять - 12 листопада(нов. ст.)

Свята Анастасія Римлянка стала сиротою у віці трьох років. Виховувалася вона у монастирі поблизу Риму, в якому і прийняла чернецтво. Ігуменя монастиря виховала Анастасію у гарячій вірі, у страху Божому і послуху. За імператора Декія (249-251 рр.) Анастасії виповнилося 21 рік. Вона була дуже вродливою, і багато відомих римлян просили її руки, але Анастасія всім відмовляла, бажаючи залишитися невістою Христовою.
Пам'ять преподобномучениці Анастасії Римлянки - 11 листопада (н.ст.).

Народився в місті Амафунті на острові Кіпрі і був сином знатного вельможі Єпіфанія. З юності він був вихований в благочесті і страху Божому. Прийшовши в вік, він, з волі батьків своїх, вступив у подружжя і мав дітей, але незабаром діти та дружина його померли. Звільнившись від пут шлюбного життя, він подякував Богові і став жити по-чернечому, хоча і не був ченцем. Він старанно служитв Господеві, вправляючись в частій молитві і у всіх богоугодних справах, особливо був милосердним і милостивим до всіх, що зазнали лиха від злиднів. Чесноти прославили його серед людей і сам імператор поважав його.
Пам'ять святителя Іоанна Милостивого згадується 25 листопада (нов. ст.).

Воїн-християнин Віктор служив у римській армії під командуванням дукса (або коміта) Севастіана. Коли почалися гоніння на християн, його привели до командувача і звеліли принести жертви поганським богам. Віктор відмовився і був підданий катуванню, його кинули в розпечену піч і залишили в ній протягом 3 днів, але мученик залишився неушкодженим. Потім його змусили з'їсти отруєне м'ясо, але отрута не подіяла, а чарівник, приготували зілля, увірував у Христа. Після цього Віктора віддали на більші катування: йому витягували жили, кинули в котел з киплячим маслом, повісили на дереві і палили тіло свічками, вливали в уста мученика прах, змішаний з оцтом.
Пам'ять - 24 листопада за нов. стилем.

Жив і трудився в XIII-XIV ст. у Києво-Печерському монастирі. Святі мощі його спочивають у Дальніх (Феодосіевих) печерах.
Пам'ять - 7 листопада(нов. ст.)

Преподобний Мартирій, диякон Печерський, у Дальніх печерах (ХІІІ-ХIV). Його святе ім'я згадується в 7 пісні канону преподобним Дальніх печер. Тут прославляються його працьовитість, справедливість, та серцева чистота, а також дар вигнання бісів і зцілення недуг. Пам'ять відзначається також 10 вересня і в 2-й тиждень Великого посту
Пам'ять - 7 листопада(нов. ст.)

Преподобний Іларіон, схимник Печерський, суворий аскет, був сподвижником і учнем преподобного Феодосія. Наслідуючи свого вчителя, преподобний Іларіон дні і ночі зі сльозами молився Богу, дотримуючись суворого посту. Сучасники знали його як книгописьменника, що вдень і вночі трудився над переписуванням книг в келії преподобного Феодосія. У цей час наставник співав псалми і пряв вовну. Преподобний Іларіон трудився в ХI столітті. Похований у Дальніх печерах.
Пам'ять - 3 листопада, також 10 вересня і в 2-у Неділю Великого посту.(нов. ст.)

Преподобний Онисифор Печерський подвигався в Київо-Печерському монастирі, був пресвітерем і мав дар прозорливості. Помер в 1148 і був похований в Ближніх печерах поряд з преподобним Спиридоном.

Пам'ять - 22 листопада