Cвященномученик Зіновій, єпископ Егейський, і сестра його Зиновія зазнали мученицької смерті у 285 році в Кілікії. Вони з дитинства сприйняли святу християнську віру від своїх батьків і вели благочестиве, цнотливу життя. У зрілі роки, маючи відчуження до сріблолюбства, роздали вони своє майно, отримане у спадок, незаможнім. За благодійність і святе життя Господь нагородив Зиновія даром зцілення різних хвороб. Він був обраний єпископом християнської громади в Кілікії.
Перебуваючи в святительському сані, святий Зіновій ревно поширював віру християнську серед язичників. Коли імператор Діоклетіан (284-305) почав гоніння на християн, єпископ Зіновій був першим схоплений і доставлений на суд до правителя Лісію. "Я буду говорити з тобою коротко, - сказав Лісій святителю. - Пропоную тобі: життя - якщо поклонишся нашим богам, і смерть - якщо не поклонишся". Святий відповів: "Це тимчасове життя без Христа не є життя, але смерть; я краще волію зазнати тимчасові муки за мого Творця, а потім з Ним вічно жити, ніж відмовитися від Нього заради тимчасового життя, а потім вічно мучитися в пеклі"
За наказом Лісія, святителя прибили до хреста і почали катувати. Сестра єпископа, бачачи страждання брата, побажала їх з ним розділити. Безстрашно сповідувала вона перед гонителями свою віру в Христа, за що також була віддана на муки. Силою Господньою залишилися в живих після тортур на розпеченому одрі і в киплячому казані святі були обезголовлені. Пресвітер Гермоген таємно поховав тіла святих мучеників.
Пам'ять - 12 листопада(нов. ст.)
Перекладено з days.pravoslavie.ru.
Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт"
Перебуваючи в святительському сані, святий Зіновій ревно поширював віру християнську серед язичників. Коли імператор Діоклетіан (284-305) почав гоніння на християн, єпископ Зіновій був першим схоплений і доставлений на суд до правителя Лісію. "Я буду говорити з тобою коротко, - сказав Лісій святителю. - Пропоную тобі: життя - якщо поклонишся нашим богам, і смерть - якщо не поклонишся". Святий відповів: "Це тимчасове життя без Христа не є життя, але смерть; я краще волію зазнати тимчасові муки за мого Творця, а потім з Ним вічно жити, ніж відмовитися від Нього заради тимчасового життя, а потім вічно мучитися в пеклі"
За наказом Лісія, святителя прибили до хреста і почали катувати. Сестра єпископа, бачачи страждання брата, побажала їх з ним розділити. Безстрашно сповідувала вона перед гонителями свою віру в Христа, за що також була віддана на муки. Силою Господньою залишилися в живих після тортур на розпеченому одрі і в киплячому казані святі були обезголовлені. Пресвітер Гермоген таємно поховав тіла святих мучеників.
Пам'ять - 12 листопада(нов. ст.)
Перекладено з days.pravoslavie.ru.
Храм Усіх Українських Святих і Львівське молодіжне православне братство "Нев'янучий Цвіт"
