Свято, яке розпочинає церковне коло дванадесятих господських і богородичних свят. Народження Богоматері Марії від праведних батьків Іоакима і Анни. Напевно мало хто знає, що головний кафедральний собор Святої Софії у Києві відзначає своє престольне свято. Можна сказати, що це головний празник нашої Золотоверхої Столиці. Походження назви Святої Софії - Премудрості Божої було запозичене із Константинополя. Адже у давній столиці Візантійської імперії також головний храм збудований Юстиніаном Великим на честь Святої Софії - Премудрості Божої. Давня розповідь нам відкриває дивне видіння імператорові, якому Ангел вказав місце майбутнього величного собору, а назву Святої Софії Ангел вклав в уста юнаку, який знаходився при будівничих майбутнього храму. Ім’я "Софія" найбільш підходить Імені Божому. Дехто з давніх візантійських письменників вважав, що назва "Софія" запозичена із аллегорії Соломонової в Притчах: "Премудрість збудувала собі дім, витесала сім стовпів його" (Притч. 9; 1). На підставі цих слів написана ікона Софії Премудрості Божої Київська, особливе шанування якої встановлене в День Різдва Пресвятої Богородиці.

В іконописі Мойсей найчастіше зустрічається в пророчому ряді іконостаса, іконах "Богородиця з похвалою", на Страшному Суді (веде євреїв до Господа) та "Преображення". Також зустрічаються сюжетні сцени книги "Вихід" - переведення через море, Мойсей на горі Синай та ін. В українському іконописі звично зображається довгобородим із довгим сивим або коричневим волоссям. Цікавою є традиція зображання рогів у вигляді двох здійнятих пасм волосся. Вона походить від помилки, допущеної при створенні Вульгати - перекладу Біблії на латинську мову IV ст. Йдеться про книгу Вихід 34.29: "І сталось, як сходив Мойсей із Синай-гори, а обидві таблиці свідоцтва були в руці його, як сходив з гори, не знав він, що обличчя в нього стало променистим, бо він розмовляв з Господом".

Тропар
Багатостраждального праотця довготерпіння придбав, Хрестителевому стриманню уподібнюючись, до Божественної ревности приєднавшись, приєднавшись, тих імена достойно прийняти сподобився єси, і істинної віри був проповідником безбоязним, тим-то ченців множество до Христа привів єси, і всіх людей у православ’ї утвердив єси, Іове, преподобний отче, моли, щоб спастися душам нашим.

Величання
Ублажаємо тебе, преподобний отче Іове, і шануємо святу пам'ять твою, наставнику ченців і співбесіднику ангелів.

Кондак
Явився їй істинної віри стовпом, євангельських же заповідей ревнителем, гордині викривачем, смиренним же - наставником і учителем; тим же, що ублажають тебе, гріхів відпущення випроси і обитель твою непорушною збережи, Іове, отче наш, багатостраждальному подібний.

Тропар, глас 1
У різдві дівство зберегла єси, в успінні ж світу не залишила єси, Богородице, перейшла Ти до життя, бо Ти Мати Життя, і молитвами Твоїми визволяєш від смерти душі наші.

Величання
Величаємо Тебе, пренепорочная Мати Христа Бога нашого, і всеславне славимо успіння Твоє.

Кондак, глас 2
В молитвах невсипущу Богородицю, і в заступництві незмінне уповання, гріб і смерть не втримали: бо, як Матір Життя переніс Її до життя Той, Хто вселився в утробу приснодівствену.

Поява старозавітніх пророків Мойсея та Іллі символізує собою зв'язок Старого та Нового Заповітів, а також небесного і земного світів, бо ж Мойсей єдиний, хто бачив Бога і залишився живим, а Ілля не помер, а був віднесеним на небо. Так Ісус у своєму Преображенні показав не лише свою божествену природу, єдність із Богом-Отцем, а ще й перемогу над смертю.

Присутність трьох апостолів не випадкова. Згідно Старозавітного Закону, правдивими слова про якусь подію вважалися лише тоді, коли їх підтверджують двоє або троє свідків.

Цікаво зазначити, що за назвою гори Фавор, де імовірно відбулось Преображення, в 14 ст ісіхастом Григорієм Паламою було названо термін "Фаворське світло", що означає незриме божественне світло. Ця ідеологія відобразилась в іконописі: фаворським світлом називають яскраві вибілення на тілесних партіях та одязі святих.

Тропар, глас 1
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай і Хрестом Твоїм охороняй нас — оселю Твою.

Величання
Величаємо Тебе, Життєдавче Христе і шануємо Хрест Твій Святий, ним же нас спас від неволі ворожої.

Кондак, глас 4
Вознісся на Хрест волею, Христе Боже, даруй щедроти Твої новому людові Твоєму, що носить ім’я Твоє. Звесели силою Твоєю благовірних людей, подаючи їм перемогу над супротивниками зброєю миру - Хрестом Твоїм - непоборним знаменом перемоги

Прокимен, глас 4
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови наслїдця Твоє.

Причасний
Яви на світло лиця Твого, Господи.

Тропар
Перед святою Твоєю іконою, Владичице, ті, що моляться, зцілень сподобляються, віри істинне пізнання приймають і агарянське нашестя відбивають. Тим же і нам, що до Тебе припадаємо, гріхів прощення попроси, помислами благочестя серця наші просвіти і до Сина Твого молитву піднеси про спасіння душ наших.

Богородичний
Непрохідні врата, таємно запечатані, благословенна Богородице Діво, прийми моління наші і піднеси Сину Твоєму і Богу, нехай спасе Тобою душі наші.

Величання
Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, і шануємо чесну ікону Твою, її ж від літ древніх на горі Почаївській прославила еси.

Ільінсько-Чернігівська ікона Божої Матері була написана у 1658 році іконописцем Григорієм Костянтиновичем Дубенським, в чернецтві Геннадієм. У 1662 році протягом 8 днів, з 16 по 24 квітня, ікона стікала сльозами. У тому ж році татари напали і пограбували місто Чернігів. Опівночі вони увірвалися в Троїцький чоловічий монастир, увійшли до церкви, перекинули всі ікони, взяли все начиння, але чудотворна ікона з усіма прикрасами залишилася недоторканою. Невидима сила не допустила нечестивців до святої ікони. Цариця Небесна не допустила також, щоб вороги увійшли в печеру преподобного Антонія Печерского, в якій переховувалася братія обителі. Раптово, немов від невідомого страхіття, татари почали тікати.

Чудеса Божої Матері через Її Чернігівську ікону описав святитель Димитрій Ростовскій у книзі "Руно зрошене". Пізніше про Чернігівську іконі Божої Матері писав святитель Тобольський Іоан. Чудотворний список Чернігівської ікони Божої Матері, що знаходився в Гефсиманському скиті Троїце-Сергієвої Лаври, прославився в 1869 році.

День особливого вшанування Ільїнсько-Чернігівської ікони Божої Матері - 29 квітня (новий стиль).