1. Коли я, подавлений недугою, відчуваю наближенням кончини мого земного буття: Господи, помилуй мене.2. Коли бідне моє серце при останньому своєму поштовху буде знемагати і томитися смертними муками: Господи, помилуй мене.
3. Коли мої очі в останній раз оросяться сльозами при думці, що на протязі свого життя я ображав Тебе, Боже, гріхами моїми: Господи, помилуй мене.
4. Коли часте биття серця стане прискорювати вихід моєї душі: Господи, помилуй мене.
5. Коли смертельна блідість мого обличчя і холодіюче моє тіло уразять страхом моїх близьких: Господи, помилуй мене.
6. Коли зір мій потьмариться і припиниться голос, скам’яніє мій язик: Господи, помилуй мене.
7. Коли страшні примари і видіння стануть доводити мене до відчаю, то в Твоєму милосерді: Господи, помилуй мене.
8. Коли душа моя, уражена спогадами моїх злочинів і страхом Твого суду буде знемагати в боротьбі з ворогами мого спасіння, намаганням затягнути мене в місце мороку: Господи, помилуй мене.
9. Коли смертний піт оросить мене, і душа з болісними стражданнями буде віддалятися від тіла: Господи, помилуй мене.
10. Коли смертна темрява закриє від потьмареного зору всі предмети цього світу: Господи, помилуй мене.
11. Коли в тілі моєму припиняться всі відчуття, заціпеніють жили і скам’яніють м’язи мої: Господи, помилуй мене.
12. Коли до слуху мого не буде вже доходити людська мова і земні звуки: Господи, помилуй мене.
13. Коли душа предстане Твоєму обличчю, Боже, в очікуванні Твого призначення: Господи, помилуй мене.
14. Коли стану слухати праведний приговор Твого суду, визначаючий вічну мою участь: Господи, помилуй мене.
15. Коли тіло, залишене душею, зробиться здобуттям хробаків і тління і, зрештою все перетвориться на пригоршню праху: Господи, помилуй мене.
16. Коли трубний звук підніме всіх при другому Твоєму пришесті і відкриється книга діянь моїх, Господи Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй мене грішного раба Твого (ім’я). В руки Твої, Господи, віддаю дух мій. Амінь.
