Ми теж боялися. Ми теж колись обурювалися тим, що здавалося нам "диким", "неосвіченим" і "відсталим" в житті Православної Церкви. Ми (принаймні, більшість з нас, народжених в атеїстичних сім'ях в атеїстичну добу) з боку дивилися на православні храми, вважаючи, що ми їх переросли і що ми знаємо більше "бабусь". Ми боялися, що Православ'я з його "догмами і канонами" відбере у нас нашу свободу. Ми боялися, що потрапимо в казарму, що нас висмикнуть з сучасного світу та заженуть в "темне середньовіччя". Ми просто боялися, що варто тільки впустити православну проповідь в свою душу, як вона вижене звідти всю радість життя.
- Нові публікації
- Коментують
Воскресіння Ісуса Христа: хроніка подій Про Свято Воскресіння…
Страсна седмиця ВЕЛИКИЙ ПОНЕДІЛОК. Літургія Ранішосвячених Дарів …
У дні Святої Чотиридесятниці слід чинити такі доземні і поясні…
У першу неділю Великого посту звершується так зване "Торжество…
На Великому повечірї в Понеділок, Вівторок, Середу та Четвер першої…
-
Написав(ла): CecileВ новині: УСПІННЯ ПРЕСВЯТ ... -
Написав(ла): DominiqueВ новині: УСПІННЯ ПРЕСВЯТ ... -
Написав(ла): sonia BobbyВ новині: Молитва перед п ... -
Написав(ла): ЮрійВ новині: З’явився перший ... -
Написав(ла): Олена БелогурВ новині: З’явився перший ...
Где то косяк! Проверь правильность строки подключения. Возможно просто нет новостей за последние 30 дней.
Коли Ти святкуєш Жіночий день?
- Хмаринка теґів
- Календар
- Архів
ікона історія Біблія Бруно Ферреро Великий піст Видавництво Братське Закон Божий Львівське братство Львівсько-Сокальська єпархія Пасха Христова Різдво Христове Святі Отці Таїнство батькам для дітей богослужіння відео діти двоє духовність жінка життя життя святих любов митрополит Антоній Сурозький митрополит Димитрій молитва молитви молодь оголошення піст патріарх Філарет притчі проповідь психологія свято смерть стосунки тверезість церковний календар чоловік
Знайшли помилку?
Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter
Сенс життя
- Духовність, Молодіжна сторінка
- Юрій
- 12 гру 2016
Ми теж боялися. Ми теж колись обурювалися тим, що здавалося нам "диким", "неосвіченим" і "відсталим" в житті Православної Церкви. Ми (принаймні, більшість з нас, народжених в атеїстичних сім'ях в атеїстичну добу) з боку дивилися на православні храми, вважаючи, що ми їх переросли і що ми знаємо більше "бабусь". Ми боялися, що Православ'я з його "догмами і канонами" відбере у нас нашу свободу. Ми боялися, що потрапимо в казарму, що нас висмикнуть з сучасного світу та заженуть в "темне середньовіччя". Ми просто боялися, що варто тільки впустити православну проповідь в свою душу, як вона вижене звідти всю радість життя.- Переглядів: 3753
Читати повністю»