Публікуючи цей матеріал, ми багато в чому ризикуємо. Ризикуємо тому, що сьогодні багато як віруючих, так і невіруючих людей, згодні з тим, що раціонально довести існування Бога не можливо. Щоправда, з різних причин, якщо перші вважають, що це неможливо, так як Бог відкривається чистоті серця, а не хитрим вигадкам розуму, то другі переконані, якщо науково засвідчити факт існування Бога не можна, то і Бога немає, мовляв лише наука об'єктивна. Однак не всі знають, що в християнській культурі існує багатовікова традиція доказів буття Бога. В епоху Середньовіччя такі докази стали популярні завдяки католицьким богословам-схоластам, насамперед Ансельму Кентерберійському і Фомі Аквінському. Свої аргументи схоласти, як правило, звертали не до атеїстів (які атеїсти в середні віки!), а до віруючих, для того, щоб раціональним способом підтвердити віру. Оскільки існування Бога уявлялося очевидним, «розумним», то і в світі, в житті філософи прагнули відшукати очевидні, розумні тому підтвердження. Та й сучасній людині як «Фомі невірному» іноді хочеться вкласти пальці у рани, щоб переконатися в достовірності християнства.