Міф 1. Алкоголь підвищує статеві потяги
Міф 2. Слабкі алкогольні напої безпечні для людини
Міф 3. В Біблії написано: „Пий та не впивайся”
Міф 4. Алкоголь знімає стрес
Міф 5. Гріх не випити на свято
Просимо скористатися з однієї простої поради: уважно придивитися до кожного з хибних тверджень і - не вірте їм анітрішки!

Коли починаєш переконувати, що вживання алкоголю (особливо у свята) нічого не приносить, окрім шкоди — багато хто, навіть погоджуючись з основними положеннями, виставляє раптом такий аргумент: а як же можна не випити, наприклад, на весіллі? Як можна порушити «традицію»?!
Насправді на Русі існувала протилежна, славетна традиція, яка забороняла нареченому і нареченій пити вино. У цьому звичаї відзначилася мудрість народу, що охороняв себе від виродження. І заради наших майбутніх поколінь цієї традиції і нині слід було б суворо дотримуватись!

Кажуть, що розумні люди вчаться на чужих помилках... Виховуючи своїх безповоротно підростаючих дітей, я зрозуміла, що мені треба їх вчити аналізувати життєвий досвід оточуючих людей. Завданням номер один стало правильно виставити в їхній свідомості чіткі установки - що робити можна, а чого точно робити не можна. В іншому випадку трагічних наслідків уникнути не вдасться.
На жаль, сумним прикладом для нашої сім'ї стало життя однієї дуже близької нам людини. Його доля - наочний посібник того, як помилки юності впливають на всі наступні роки. Я давно спостерігаю за катастрофою його життя, хоча дієслово «спостерігати» тут не зовсім доречне. Хворіти всією душею за таких людей важко подвійно - як би не намагався допомогти, все одно залишаєшся безсилий.

Алкоголь — виключає саму можливість свята і радості. Будь-які дози алкогольних розчинів пригнічують природне прагнення людини до справжньої радості, заглушаючи її істинні почуття наркотичним «кайфом», емоційним сурогатом. Через вживання пива або вина святковий день втрачає своє етичне та фізіологічне значення як день відпочинку і душевного підйому.

Вірний слуга великомученика Димитрія Солунського святий Луп був ревним християнином. Після мученицької кончини Димитрія, він обмочив свій одяг його кров'ю і взяв перстень з його руки. Цим одягом, перснем та іменем великомученика Димитрія святий Луп звершив у місті Солуні багато чудес. Він розбив поганських ідолів, за що його переслідували язичники, але силою Божою був збережений для подальшої проповіді християнства. Святий Луп добровільно віддав себе в руки мучителів. За повелінням імператора Максиміана Галерія, на початку четвертого століття, він був усічений мечем.
Пам'ять- 5 вересня (за новим стилем).

Роки правління римського імператора Максиміана увійшли в історію як період жорстокого гоніння на християн. Сьогодні Церква вшановує деяких із мучеників початку четвертого століття - Агафоника, Зотика, Феопрепія, Акиндина, Северіана, Зинона та інших. З передання відомо, що мученик Агафоник добре знав Святе Письмо і був активним місіонером. За свою проповідь святий був страчений разом з іншими християнами в містечку Силіврія. Святі Зотик, Феопрепій і Акиндин загинули від меча по дорозі у Фракію, на суд до імператора. Змучені, вони не мали сил бігти за колісницею, до якої їх прив'язали. Кров святих мучеників ще більше зміцнила підвалини Церкви, ще більш прославила ім'я Христа Спасителя.
Пам'ять- 4 вересня (за новим стилем).