На початку всі створіння Божі були "добрі зело", оскільки на них опочивало Боже благословення, що зійшло на них по всемогутньому слову Його "Нехай буде". Тоді перебувати всьому на землі було заповідано без особливих освячень. Але первозданна людина переступила заповідь Божу і внесла нечистоту до всього складу своєї істоти, а від цього нечистота зійшла і на те, що живе. Проклін Божий навис над справами рук людських, по слову Господньому до Адама: "Проклята земля в справах твоїх" (Бут. 3,17). Твар безрозсудна, як свідчить апостол, "підкорилася метушні не добровільно, але по волі того, що підкорив її" (Рим. 8,20)

Преображення - це візуальне явище царства Божого на землі. Ісус Христос незадовго перед Хресними стражданнями, узявши з Собою трьох учнів - Іоанна, Якова і Петра, вийшов з Капернаума і попрямував на північ до гори Фавор, що підноситься, як фортеця, над горбами Галілеї. Учні мовчали, передчуваючи, що їм відкриється таємниця. Таємниця здійснюється в безмовності. Людське слово відноситься до таємниці, як хвиля до глибини океану.