Преподобний Леонтій, канонарх Печерський, з юних років вступив до Київо-Печерську обитель, де прийняв постриг. Він володів прекрасним голосом і, коли навчився грамоті, виконував послух канонархи. Преподобний Леонтій преставився молодим у XIV столітті і за самовідданий подвиг спасіння прославлений Господом благодатним даром чудотворення. Мощі святого подвижника знаходяться у Дальніх печерах.
Пам'ять - 1 липня (нов. ст.).

Святі мученики Леонтій, Іпатій та Феодул були римськими воїнами. Святий мученик Леонтій, грек за походженням, в час правління Веспасіана (70 - 79) служив воєначальником в імператорських військах у фінікійському місті Тріполі. Християнин Леонтій вирізнявся хоробрістю і розсудливістю, до нього з глибокою повагою ставилися воїни і громадяни Тріполі за його чесноти.
Пам'ять - 1 липня.

Один хлопець учинив крадіжку. Через якийсь час справа вийшла на яв. Хлопець страшенно боявся реакції свого батька — чоловіка гідного і шанованого у місті.
Атмосфера у хаті була страшенно напружена. Після вечері у кухні залишились тільки батько і син.
Хлопець з острахом чекав, але батько за цілий вечір не зронив ні слова.
Несподівано батько встав і підійшов до коминка. Він узяв до рук залізну кочергу. Кочерга мала загострені зубці і була розпечена до червоного. Батько мовчки наблизився до столу. Переляканий хлопець не зводив із батька широко відкритих очей.

29 червня ми вшановуємо молитовну пам’ять Святителя Тихона, єпископа Амафунтського. Цей Праведник народився в місті Амафунті на острові Кіпр. Батьки виховали сина в християнському благочесті, навчили читанню Священних книг. Збереглися відомості, що дар чудотворіння виявився у святого Тихона ще в юнацькому віці. Його батько був власником хлібопекарні й посилав сина продавати хліб. Святий отрок убогим роздавав хліб безплатно. Дізнавшись про це, батько розлютився, але син відповів, що читав у святих книгах, що “той, хто дає Богові, отримає сторицею”. “Я ж, - казав юнак, - даю Богові хліб в борг” і запропонував батькові піти туди, де зберігалися запаси зерна.
Пам'ять - 29 червня за новим стилем.

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, по Іоакимівському літопису, родом сирієць, за іншими літописними повідомленнями - болгарин або серб. У 989 році він прибув з Корсуні разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира (пам'ять 28 липня), який незадовго до цього (у 988 р.) прийняв Хрещення. На долю першого митрополита Української Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно опікувався новопросвітленими жителями Київської Русі, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, засновуючи перші храми і духовні навчальні заклади.
Пам'ять святителя Михаїла згадується 13 жовтня та 28 червня.

Катехит питав дітей, чи вони моляться.
"Скажи нам, чи ти відмовляєш вечірні молитви?"
"Так, звичайно".
"А вранці також молишся?"
"Ні!"
"Чому?"
"Бо вдень я нічого не боюся".

Блаженний Августин народився в Нумідійському місті Тагасті в 354 р. Його батько був поганином, володів невеликим маєтком і посідав виборну посаду в міському управлінні. До християнства він навернувся лише наприкінці свого життя. Мати Августина, блаженна Моніка, була християнкою і щиро прагнула виховати свого сина у дусі християнського вчення. Своєю лагідністю вона благотворно впливала і на свого чоловіка, стримуючи його різкий і запальний характер.
Пам'ять - 28 червня.

Трудився в Соловецької обителі. Життя його невідоме, але відомо одна передсмертна обставина, яка виявила велике благочестя старця.
Коли преподобний, разом з іншими братами, ловив рибу в 60 верстах від монастиря, йому напророкували близьку кончину. Святий поклався на волю Божу, але сильно засмутився, що не пострижений у великий ангельський образ (схиму). Браття вирішили везти хворого старця в Суму, де було монастирське подвір'я.
Пам'ять - 27 червня(нов. ст.)

Найчастіше про цього великого мужа віри згадують у зв’язку з тим, що він був найближчим і найвідданішим учнем пророка Іллі. Погляньмо, як священний письменник відтворив цю сув’язь учня і наставника у відомому уривкові з Другої книги царів: «У той час, коли Господь захотів піднести Іллю у вихорі на небо, йшов Ілля з Єлисеєм з Галгала. Коли вони перейшли, Ілля сказав Єлисеєві: проси, що зробити тобі, раніше, ніж я буду взятий від тебе. І сказав Єлисей: дух, який у тобі, нехай буде на мені подвійно. І сказав він: важкого ти просиш. Якщо побачиш, як я буду взятий від тебе, то буде тобі так, а якщо не побачиш – не буде. Коли вони йшли і дорогою розмовляли, раптом з’явилася колісниця вогненна і коні вогненні, і розлучили їх обох, і понісся Ілля у вихорі на небо. Єлисей же дивився і вигукнув: «Батьку мій, батьку мій, колісниця Ізраїля і кіннота його! І не бачив його більше. І схопив він одяг свій і роздер його на дві частини».
Пам'ять - 27 червня.

У міру нашої віри, у міру відкритості наших сердець, Господь різно нас закликає. У глибині ночі, з сну був викликаний Авраам; його Господь викликав по імені, і Авраам відізвався, і Господь йому велів: вийди з цієї землі своєї, залиш свою спорідненість, відвернись від своїх богів, піди туди, куди Я тебе поведу... Встав Авраам, і пішов, і він залишився в історії і в досвіді всього людства як образ безумовною, досконалої віри.

Друга неділя після Зелених свят присвячується Всім святим, що в землі українській прославились, всім тим від віку померлим, що своїм життям угодили Богові. Душі їхні перейшли до утіх Царства Небесного і в теперішній час своїми молитвами для нас випрошують Божу ласку. Кожен народ має своїх видатних заслужених мужів, яким віддає пошану, ставить сучасним за приклад до наслідування. Кожному українцеві відомі такі імена як свята княгиня Ольга, св. кн. Володимир, Ярослав Мудрий, Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Тарас Шевченко – це ті світочі святого і суспільно-політичного життя нашої держави, які залишили яскравий слід в історії нашої самобутності.

Св. Кирило походив зі знатної і благочестивої християнської сім'ї. Він вивчив світські науки, у тому числі і філософію, але найбільше прагнув придбати знання Священного Писання і істин християнської віри. У юності св. Кирило вступив в скит святого Макарія в Нитрийских горах, де пробув шість років. Патріарх Александрійський Феофіл (385-412 рр.) посвятив його в сан диякона, зарахував до кліра і, бачачи його обдарованість, доручив вимовляти проповіді.
Пам'ять - 22 червня(нов. ст.)