Пропонований збірник – це не лише книга пам’яті про тих, чиїми молитвами, стражданнями, а подеколи й життям постала незалежна Україна. Це книга унікального досвіду стійкості, непідкупності, непереможності, набутого нашими сучасниками-християнами в умовах гонінь. Зберігати гідність в нелюдських умовах їм допомагали віра в Бога, любов до України та поезія.
Гаряче, щире слово не підвладне часу. Воно запалюватиме вогнем серця в годину смутку, в годину випробувань, допоки існує світ.

Існуючі еротичні відносини, навіть ті, які узаконені моральним законом людини, все одно свідчать про затьмарення. Людина стала гірше тварини, оскільки тварини з'єднуються лише в певні періоди. Самка не підпустить самця, наприклад, під час вагітності. Людство ж, чим довше існує, тим більше розбещується. Якщо у тварин все відбувається з метою відтворення, то у людини заради певних відчуттів. Раніше про любов так багато, як зараз, не говорили, але її було більше.
Зараз - не так. Чому? Давно сказано, що й наприкінці світу «через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов».

— Вітаю! - привіталася Молода Людина, увійшовши всередину магазину, про який недавно прочитала в рекламі.
— Привіт! - привітно відповів їй вже немолодий Продавець.
— Скажіть, будь ласка, чи є у вас Романтика? Мені потрібно приблизно 2-3кг.
— Романтика? - Продавець здивувся. - Ні, такого товару у нас вже давно немає. Ви напевно про нас в Інтернеті прочитали, так?
— Так, - кивнула Молода Людина. - Але там було написано, що у вас повинна бути Романтика.
— Це тільки в online-магазині, - погодився Продавець. - У нас цей товар рідко мав попит. Зазвичай ті, кому вона потрібна, замовляють її по Інтернету, це і анонімно і по місту за нею йти не треба.

Ісуса Христа з перших днів земного життя оточували люди різні характером, переконаннями, зі своєрідним світоглядом,інтелектом і духовними можливостями сприймати правду навколишнього життя і вічну Правду. Ці люди потім слухали спасенне Євангеліє і по-різному сприймали вчення Богочоловіка. Розподілились вони в основному так: 1) ті, що прийняли Євангеліє, повірили в Самого Христа як Сина Божого,- стали Його учнями,апостолами й послідовниками; 2) ті,що відійшли від Христа, бо Його вчення звинувачувало їх у неправді, стали запеклими ворогами Месії, поспішали сховатись, щоб нечуване слово не порушило їх життєвих інтересів.

Якось одна моторна молодиця в літній кав’ярні голосно пояснювала співрозмовникові,чому не ходить до церкви та й не занадто дотримується заповідей. Казала, що, поки молода, хоче пожити у світі для себе, зробити кар’єру,побачити все, а от коли постаріє, то буде такою, як ті бабці, що ходять до церкви і моляться там годинами, а поки що недільне богослужіння займає в неї багато часу, а він їй потрібен для інших справ, які наразі важливіші.
Паламар, який саме проходив поблизу, взяв зі столу молодої жінки склянку із соком, яку вона собі замовила, і мовчки почав пити. Коли рідини залишилось трохи на денці, запропонував здивованій пані:
- Допийте це, будь ласка.
Та розсердилася:
- Що за безглузді жарти! Чому я маю допивати це після вас?
- А тому, що ви те саме пропонуєте Богові,- зітхнув мудрий паламар. – Поки молоді, сильні, здорові, ви хочете жити у своє задоволення, а решту часу, який вам уже й не надто потрібен, хочете віддати Богові. Боюся, пані, що Господь так, як і ви не допиватиме того, що залишилося.

Через тиждень,на восьмий день після Воскресіння Христового, ученики знову зібрались усі разом у домі, і Фома був з ними. Двері були замкнені, як і першого разу. Ісус Христос увійшов у дім, при зачинених дверях, став посеред учеників і сказав: "Мир вам!"

Коли апостоли розмовляли з Клеопою та Лукою,учениками Христовими, які повернулися з Еммауса, а двері дому, де вони знаходилися, були замкнені з остраху перед юдеями, раптом Сам Ісус Христос став посеред них і сказав: "Мир вам!" Вони схвилювались і перелякались, думаючи, що бачать духа.
Але Ісус Христос сказав їм: "Чого хвилюєтесь і чому такі думки входять до сердець ваших? Погляньте на руки Мої і на ноги Мої; це Я Сам. Доторкніться до Мене і роздивіться; бо дух тіла і кісток не має, як бачите у Мене".

Надвечір того самого дня,коли Ісус Христос воскрес і явився Марії Магдалині, Марії Якововій і Петрові, двоє учеників Христових (з числа 70-ти), Клеопа і Лука, йшли з Єрусалима в поселення Еммаус, що знаходилося недалеко від Єрусалима.
По дорозі вони розмовляли між собою про всі події, які відбулися в останні дні у Єрусалимі, – про страждання і смерть Спасителя. Коли вони так розмірковували над усім, що сталося, Сам Ісус Христос наблизився до них і пішов поруч з ними. Та щось немов стримувало очі їхні, так що вони не впізнавали Його.

Професія — як жінка: не ти її вибираєш, а вона — тебе. Коли мене в дитинстві запитували «ким ти хочеш стати?», я збентежено мовчав і завжди заздрив одноліткам. Вони радісно рапортували про свою майбутню професію, а я — не міг. Думав, поки не вирішу, ким бути, залишуся ніким. Драма розгоралася. У школі всі мріяли стати льотчиками, а я висоти боявся. «Прибиратимеш сміття!» — лякали вчителі.