Пропонований збірник – це не лише книга пам’яті про тих, чиїми молитвами, стражданнями, а подеколи й життям постала незалежна Україна. Це книга унікального досвіду стійкості, непідкупності, непереможності, набутого нашими сучасниками-християнами в умовах гонінь. Зберігати гідність в нелюдських умовах їм допомагали віра в Бога, любов до України та поезія.
Гаряче, щире слово не підвладне часу. Воно запалюватиме вогнем серця в годину смутку, в годину випробувань, допоки існує світ.
Слово упорядника
Перед вами не просто книжка – це втілення нашої вдячності й шани всім борцям за волю України та нашої пам’яті про тих із них, кого вже з нами немає.
Тут зібрано чудові вірші тридцяти поетів. Вірші ці особливі вже тим, що писалися в умовах надзвичайних: в ув’язненні, у вигнанні, в задушливій атмосфері духовної ізоляції від суспільства. Але яким світлом, якою вірою дихають вони! Яку надію, яку потужну підтримку дають душі! Жодні зовнішні, навіть найтяжчі, обставини не здатні зламати духу людини.
Збірник складається з двох розділів. У першому подано вірші поетів старшої генерації, переважно представників “празької школи”, яких знищення УНР змусило покинути Батьківщину. Але й на чужині всі їхні думки, поривання й діяльність були пов’язані з Україною. До другого розділу увійшли поезії дисидентів і політв’язнів радянських таборів, розквіт творчості яких припав на 60-80 рр. ХХ ст. (дехто ж із них плідно працює досі). Така структура збірника зумовлена бажанням показати безперервність лету вільної думки від покоління до покоління українських патріотів – це естафета, де замість смолоскипів серця людей. Звісно, список імен геть не повний, борців і поетів, які творили в період, окреслений збірником, набагато більше. Але прошу читачів з розумінням поставитися до того, що дана книжка не охоплює всього кола авторів, адже вона не претендує на академічність антології.
Втім, і цього скромного видання могло не бути, якби не моральна та матеріальна підтримка щирих і щедрих людей: Наталі Погожевої, Ольги Євтушевської, Бориса Кушнірука, Олексія Степановського та Світлани Рижикової, Віктора Чмеля та Ольги Колеснікової, Андрія Кирієнка, Любові Бойчук, Ніни Даценко, Олександра Апрасюхіна, Молодіжної організації бой-скаутів (м. Боярка), парафії св. Федора Тирона (м. Боярка), Тараса Плахтія, Сергія Тихолоза, Олени Волосевич, Сергія Павленка, Павла та Ірини Качурів, Людмили Юрченко, Світлани Вербової, спортивного клубу „Скіфи”, Олега та Ярослави Бенів, Оксани Лущевської, Світлани Богдан, Віри Чмелик, Галини Пасічник, Галини Лучко та інших доброчинців. Кажуть, видати книжку – це більша справа, ніж збудувати будинок. Та разом нам вдалося її здійснити.
Мушу зауважити дещо стосовно правопису, а точніше двох правописів. Частина поетів та авторів біографій послуговується сучасним українським правописом, тоді як решта дотримується скрипниківського. Для багатьох вибір на користь певного правопису є принциповим, через те упорядник вирішила не втручатися в уподобання авторів. Тож тексти подано в авторській редакції.
Зі сторінок книги промовляє до нас досвід людей, відданих своїй Батьківщині, людей, які вірили, любили, надіялися, сумнівалися, не приймали несправедливості, входили у темну ніч розпачу, щоб зусиллям волі знову виринути до світла, страждали й долали в собі зло, тих, хто життям своїм довів, що він християнин.
Хай їхнє живе слово запалює наші серця!
Слава Богові за все!
З любов’ю у Христі, Галина Манів (Кирієнко)
Замовити збірник поезії «Молитва вигнанця», домовлятися про презентацію тощо можна:
* за телефоном (098)43-55-309 (Юлія)
* написавши на електронну адресу agape.kyiv@gmail.com
Джерело
Гаряче, щире слово не підвладне часу. Воно запалюватиме вогнем серця в годину смутку, в годину випробувань, допоки існує світ.
Слово упорядника
Перед вами не просто книжка – це втілення нашої вдячності й шани всім борцям за волю України та нашої пам’яті про тих із них, кого вже з нами немає.
Тут зібрано чудові вірші тридцяти поетів. Вірші ці особливі вже тим, що писалися в умовах надзвичайних: в ув’язненні, у вигнанні, в задушливій атмосфері духовної ізоляції від суспільства. Але яким світлом, якою вірою дихають вони! Яку надію, яку потужну підтримку дають душі! Жодні зовнішні, навіть найтяжчі, обставини не здатні зламати духу людини.
Збірник складається з двох розділів. У першому подано вірші поетів старшої генерації, переважно представників “празької школи”, яких знищення УНР змусило покинути Батьківщину. Але й на чужині всі їхні думки, поривання й діяльність були пов’язані з Україною. До другого розділу увійшли поезії дисидентів і політв’язнів радянських таборів, розквіт творчості яких припав на 60-80 рр. ХХ ст. (дехто ж із них плідно працює досі). Така структура збірника зумовлена бажанням показати безперервність лету вільної думки від покоління до покоління українських патріотів – це естафета, де замість смолоскипів серця людей. Звісно, список імен геть не повний, борців і поетів, які творили в період, окреслений збірником, набагато більше. Але прошу читачів з розумінням поставитися до того, що дана книжка не охоплює всього кола авторів, адже вона не претендує на академічність антології.
Втім, і цього скромного видання могло не бути, якби не моральна та матеріальна підтримка щирих і щедрих людей: Наталі Погожевої, Ольги Євтушевської, Бориса Кушнірука, Олексія Степановського та Світлани Рижикової, Віктора Чмеля та Ольги Колеснікової, Андрія Кирієнка, Любові Бойчук, Ніни Даценко, Олександра Апрасюхіна, Молодіжної організації бой-скаутів (м. Боярка), парафії св. Федора Тирона (м. Боярка), Тараса Плахтія, Сергія Тихолоза, Олени Волосевич, Сергія Павленка, Павла та Ірини Качурів, Людмили Юрченко, Світлани Вербової, спортивного клубу „Скіфи”, Олега та Ярослави Бенів, Оксани Лущевської, Світлани Богдан, Віри Чмелик, Галини Пасічник, Галини Лучко та інших доброчинців. Кажуть, видати книжку – це більша справа, ніж збудувати будинок. Та разом нам вдалося її здійснити.
Мушу зауважити дещо стосовно правопису, а точніше двох правописів. Частина поетів та авторів біографій послуговується сучасним українським правописом, тоді як решта дотримується скрипниківського. Для багатьох вибір на користь певного правопису є принциповим, через те упорядник вирішила не втручатися в уподобання авторів. Тож тексти подано в авторській редакції.
Зі сторінок книги промовляє до нас досвід людей, відданих своїй Батьківщині, людей, які вірили, любили, надіялися, сумнівалися, не приймали несправедливості, входили у темну ніч розпачу, щоб зусиллям волі знову виринути до світла, страждали й долали в собі зло, тих, хто життям своїм довів, що він християнин.
Хай їхнє живе слово запалює наші серця!
Слава Богові за все!
З любов’ю у Христі, Галина Манів (Кирієнко)
Замовити збірник поезії «Молитва вигнанця», домовлятися про презентацію тощо можна:
* за телефоном (098)43-55-309 (Юлія)
* написавши на електронну адресу agape.kyiv@gmail.com
Джерело
