16 квітня- день святкування однієї із найбільш улюблених та шанованих ікон Пресвятої Богородиці- «Невянучий цвіт». Про чудотворну ікону не так багато відомостей. Свою історію вона починає з Афона, її появу на святій горі відносять до 16-17 століття. На іконі Пресвята Богородиця на одній руці тримає Ісуса Христа, а в другій-білу квітку, яка символізує нев’янучий цвіт дівоцтва і непорочності. Здавна в церковних писаннях зустрічається порівняння Пресвятої Богородиці з «нев’янучою, пахучою квіткою».
Ще в давні часи на схилах Афона росли безсмертники, які вважалися символом чистоти; афонські монахи на згадку про непорочну чистоту Пресвятої Богородиці назвали цю квітку Богородичною і використовували її в іконографії.
