На початку ХІІ ст. майже вся Київська держава вже була християнською. Лише окремі її глухі куточки на північному сході залишалися в руках язичників. Так і земля Муромська, яка входила до складу Чернігівського князівства, ще перебувала в пітьмі язичницьких вірувань. В древні часи там були поселення фінських племен, таких, як мурома, меря і мордва. Із дванадцяти синів рівноапостольного князя Володимира два наймолодших, Борис і Гліб, найпізніше отримали князівські наділи і аж в північно-східних землях. Борису був призначений Ростов, а Глібу — Муром.
Пам'ять Муромської ікони божої Матері - 25 квітня.

Промислом Божим в День Незалежності України є пам'ять преподобного Федора князя Острозького, Києво-Печерського нетлінні мощі якого спочивають в Дальніх печерах преподобного Феодосія.
Пам'ять преподобного Феодора, князь Острозьський 24 серпня за новим стилем.

Продовжуємо розповіді про ченців Києво-Печерського монастиря, які стали архіпастирями за межами землі Української. Києво-Печерська обитель завжди була осередком високого християнського подвижництва і школою підготовки ієрархів для всієї Руської Церкви.
Пам'ять - 25 липня, 20 квітня, 23 жовтня.

Блаженна Ольга походила зі знатного роду: вона була правнучкою Гостомисла – славного мужа, який правив у Великому Новгороді, поки, за його ж порадою, не покликали від варягів на княжіння руське Рюрика з братами. Батьківщиною Ольги було село Вибутське, що знаходиться нині поблизу міста Пскова, який на той час ще не існував. Батьки блаженної Ольги зуміли прищепити дочці ті правила чесного і розумного життя, яких самі дотримувалися, не дивлячись на своє ідолопоклонство. Ольга відрізнялася цнотливістю і світлим розумом, як це буде видно далі.
Пам'ять - 24 липня (нов. ст.).

Преподобний Іов народився у 1551 році в Галичині, на Покутті, що лежить між Карпатами та Дністром, біля міста Коломиї. Батьки його, побожні та христолюбиві люди, Іоан та Агафія на прізвище Залізо при святому хрещенні дали хлопчикові ім'я Іван, на честь пророка та Предтечі Господнього Іоана.
Пам'ять преподобного Іова Почаївського згадується 19 травня та 10 листопада, а знайдення мощей - 10 вересня (нов. стиль).

Святий Юстин Філософ народився у першому десятилітті II століття у м. Фігавії Неаполі (по-стародавньому Сихемі) від поганських батьків. Він вивчав філософські системи стоїків, перипатетиків, піфагорійців, але не знайшов у них істини. Одним невідомим старцем він був навернений до християнства. Після цього Юстин переходив з місця на місце і захищав християнство. У Римі він мав диспут з циніком Кресцентом. Останній був і винуватцем його мученицької смерті. Юстин постраждав за префекта Юнія Рустіка, приблизно в 165 році.

Святий Климент Римський, згідно з свідоцтвом св. Іринея Ліонського, Євсевія і блаженного Ієроніма, був третім римським єпископом, після Ліна і Анаклета, займав римську кафедру з 12-го року царювання Доміціана до 3-го року правління Траяна, тобто з 92 по 101 роки. Св. Іриней стверджує, що Климент «ще слухав проповідь апостолів, і очі його мали перед собою передання».

Для перегляду натисніть на вибране відео:
Символ Віри
ОТЧЕ НАШ
Молитва перед Св. Причастям
Відпуст
Євангеліє про Уздоровлення розслабленого біля Овечої купальні
Мале освячення води

Хіба це не дивно, що 20-долларова банкнота здається такою великою сумою, коли жертвуєте її в церкві, але такою невеликою, коли ходите по крамницях? Хіба це не дивно, що 2 години в церкві здаються такими довгими, і такими короткими, коли ви дивитесь гарне кіно? Хіба це не дивно, що важко знайти слова для молитви, але це зовсім не проблема, коли ви розмовляєте з другом? Хіба це не дивно, що важко і нудно прочитати один розділ з Біблії, але так легко прочитати 100 сторінок популярного роману?

Ідея створення табору виникла у відповідь на звернення керуючого Черкаською єпархією Української православної церкви Київського патріархату архієпископа Черкаського і Чигиринського владики Іоанна з проханням допомогти в організації оздоровлення дітей-вихованців недільних шкіл. У таборі безкоштовно відпочиватимуть 59 дітей зі Звенигородського, Тальнівського районів та Черкас.

Питання про характер шуканої в екуменізмі єдності християн не є на перший погляд великою проблемою. Проте якщо з православної точки зору він і може бути описаний сповна однозначно, то ця очевидність ставиться - часом досить рішуче - під сумнів самим ходом історичного розвитку екуменізму. Православ'я не може мислити передбачувану екуменізмом єдність християн інакше як тільки на грунті чисто церковному, для якого всі інші, приходящі моменти дійсного і можливого християнського солідарітету є лише елементами зовнішніми, психологічними, такими, що не мають прямого і принципового відношення до справжньої єдності.