Святий апостол і Євангелист Іоан Богослов посідає особливе місце серед обраних учнів Христа Спасителя. Нерідко в іконографії апостол Іоан зображується лагідним, величним і духоносним старцем, з рисами цнотливої ніжності, з печаттю повного спокою на чолі та глибокому погляді споглядача незречених одкровень. Інша головна особливість духовного вигляду апостола відкривається через його вчення про любов, за яке йому по перешинству присвоєне ім’я Апостола любові.
Церква святкує пам’ять святого апостола Іоана Богослова 9 жовтня й 21 травня

На першому Вселенському Соборі в Нікеї в 325-му році після того,як тодішня Вселенська Церква вийшла з катакомб і вже могла офіційно існувати в Римській імперії, маємо докладну інформацію про те,як та Церква була зорганізована. У шостому каноні того Собору сказано про її поділ на патріархати які були між собою незалежні, бо такий церковний устрій с згідний «зі древнім звичаєм», як сказано в цьому каноні. Тому такий порядок закріплюється в наступних століттях. Патріархи на своїх територіях разом зі своїми єпископами незалежно полагоджують свої справи,що відносяться до їхньої провінції.

Як зародилося життя на Землі? Коли з'явилася перша людина? Здавалося б, відповіді на ці питання даються ще в шкільному курсі біології: життя з'явилося випадково, розвивалося в результаті стихійних мутацій і процесу особленія, а людина сталася від мавпи.
Насправді все не так однозначно. Вірогідність випадкової появи дорівнює, на думку математиків, десяти в мінус сороковому ступені.Перехідних форм тварин, які нібито поступово розвивалися від нижчих форм до вищих, міняючись, як вважав Дарвін, в ході еволюції, учені практично не знаходять.

Десятиліття, що відокремлюють апостольський “початок” Церкви від середини ІІ ст., залишили нам дуже мало пам’яток. Ми майже нічого не знаємо про ріст Церкви, про первісний розвиток її організації, навчання, богослужіння. Це дало можливість усіляким “реформаторам” християнства або ж “науковій” критиці припускати щодо цієї епохи всілякі гіпотези, по-своєму відтворювати і тлумачити її. У ній обов’язково хотіли побачити якусь “метаморфозу” Церкви, розрив з первісною “ідеєю” християнства, відображеною в Євангелії. Організована Церква з її ієрархією, навчанням, дисципліною, якою знову бачимо її в середині ІІ ст. – є начебто продуктом цих криз, “пристосуванням” до соціальних умов. Розплавлена, розпливчаста віра волею-неволею відлилася нібито у форми думки тієї епохи, “еллінізувалась”, відобразила вплив і потреби суспільства, що прийняло її.

Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир, названий в історії другим Афоном, твердиня православ’я. Ця древня святиня розташована між гірськими скелями Карпат, поблизу с. Маняви на Івано-Франківщині. Між схилами гір, вкритих вічно зеленими смереками, з цілющою джерельною водою та мікрокліматом, розташоване це унікальне диво зодчих і природи.

Гора Афон завершує собою мис, який глибоко вдається з півночі в Егейське море. Починаючи з 11 ст. тут безперервно функціонує ціле гроно православних монастирів, більшість споруд яких вирубана у скелях і мають такі зовнішні галереї, які видно на фото. Афонський комплекс монастирів є однією з найбільших святинь православія.

Доба Петра Могили зараз приваблює дослідників як через загальне зростання інтересу до вітчизняної історії, спричинене проголошенням незалежності України, так і в зв'язку з нещодавнім (1997 року) святкуванням 400-річного ювілею цього визначного діяча та його канонізацією православними церквами України. Діяльність славетного митрополита привела до реформування української православної церкви, піднесення культури, зокрема літератури та освіти, відбудови багатьох храмів - визначних пам'яток історії та архітектури Києва.