Країна Палестина, в якій жив на землі Спаситель світу, Господь Ісус Христос, являє собою порівняно невеличку смужку землі (близько трьохсот кілометрів завдовжки і майже сто кілометрів завширшки), розташовану вздовж східного берега Середземного моря.
На півночі Палестини, на схилах Ливанських гір, лежить Галилея. Мальовничі пагорби, зелені пасовища, густі сади робили Галилею окрасою Палестини. Дивовижно гарним було Галилейське озеро, його ще називали Генісаретським або Тиверіадським (довжина понад двадцять кілометрів і ширина – понад дев'ять). Багатюща рослинність вкривала береги цього озера: пальми, виноградні лози, фіги, мигдаль, квітучі олеандри. Гарні міста – Капернаум, Тиверіада, Хозарин та Вифсаїда, розташовані на берегах цього озера, були невеликими, але велелюдними. Мешканці їх провадили простий, працелюбний спосіб життя. Вони обробляли кожен клаптик землі, займалися торгівлею, рибальством, різними промислами.
На південь від Галилеї лежить Самарія. Жителі її – самаряни – постійно ворогували з юдеями; вони навіть побудували собі на горі Гаризині окремий храм, щоб не ходити в Єрусалим.
Найбільша частина Палестини, на південь від Самарії, називається Юдеєю. Її західна частина – рівнина, розкраяна невеличкими струмками, що впадають у Середземне море. У східному напрямку рівнина поступово підвищується і переходить в Юдейські гори; з найдавніших часів ця земля славилася своєю родючістю. Схили гір тут вкриті зеленню, оливковими гаями; далі і вище гори стають більш кам'янистими і сумними. Серед цих гір стоїть місто Єрусалим, столиця (головне місто) Юдеї та всієї Палестини.
Головна річка Палестини – Йордан. Він бере початок у Ливанських горах, з чистих гірських струмків. Стікаючи в долину, вони зливаються в одну річку, яка утворює тут Галилейське озеро. З нього Йордан витікає у вигляді широкої річки з швидкою течією та низькими зеленими берегами.
Цю місцевість тоді називали Йорданською долиною. Наближаючись до Юдеї, береги Йордану підвищуються і пустельнішають, через голі скелі і відсутність будь-якої рослинності; тільки в заплавах Йордану росте тростина. Там водилися крокодили і ховалися дикі звірі. (Це й була Йорданська пустеля, де жив і проповідував Іоан Хреститель.) В кінці своєї течії Йордан входить у зовсім дику і безлюдну місцевість і впадає у Мертве море.
Тепер палестинську землю ми називаємо Святою Землею, бо вона освячена життям Спасителя.
На півночі Палестини, на схилах Ливанських гір, лежить Галилея. Мальовничі пагорби, зелені пасовища, густі сади робили Галилею окрасою Палестини. Дивовижно гарним було Галилейське озеро, його ще називали Генісаретським або Тиверіадським (довжина понад двадцять кілометрів і ширина – понад дев'ять). Багатюща рослинність вкривала береги цього озера: пальми, виноградні лози, фіги, мигдаль, квітучі олеандри. Гарні міста – Капернаум, Тиверіада, Хозарин та Вифсаїда, розташовані на берегах цього озера, були невеликими, але велелюдними. Мешканці їх провадили простий, працелюбний спосіб життя. Вони обробляли кожен клаптик землі, займалися торгівлею, рибальством, різними промислами.
На південь від Галилеї лежить Самарія. Жителі її – самаряни – постійно ворогували з юдеями; вони навіть побудували собі на горі Гаризині окремий храм, щоб не ходити в Єрусалим.
Найбільша частина Палестини, на південь від Самарії, називається Юдеєю. Її західна частина – рівнина, розкраяна невеличкими струмками, що впадають у Середземне море. У східному напрямку рівнина поступово підвищується і переходить в Юдейські гори; з найдавніших часів ця земля славилася своєю родючістю. Схили гір тут вкриті зеленню, оливковими гаями; далі і вище гори стають більш кам'янистими і сумними. Серед цих гір стоїть місто Єрусалим, столиця (головне місто) Юдеї та всієї Палестини.
Головна річка Палестини – Йордан. Він бере початок у Ливанських горах, з чистих гірських струмків. Стікаючи в долину, вони зливаються в одну річку, яка утворює тут Галилейське озеро. З нього Йордан витікає у вигляді широкої річки з швидкою течією та низькими зеленими берегами.
Цю місцевість тоді називали Йорданською долиною. Наближаючись до Юдеї, береги Йордану підвищуються і пустельнішають, через голі скелі і відсутність будь-якої рослинності; тільки в заплавах Йордану росте тростина. Там водилися крокодили і ховалися дикі звірі. (Це й була Йорданська пустеля, де жив і проповідував Іоан Хреститель.) В кінці своєї течії Йордан входить у зовсім дику і безлюдну місцевість і впадає у Мертве море.
Тепер палестинську землю ми називаємо Святою Землею, бо вона освячена життям Спасителя.