1. Маловір’я і сумнів. Сумнів у істинності Святого Письма і Передання (тобто в догмах Церкви, її канонах, законності і правильності ієрархії, звершення богослужіння, в авторитетності писань святих отців). Зречення віри в Бога зі страху перед людьми і турбота про земне благополуччя...

В Законі написано, що Бог повелів синам Ізраїлевим кожен рік давати десятину з усього свого прибутку, щоб, роблячи так, вони мали благословення у всіх ділах своїх. Знаючи це, святі апостоли установили і передали па допомогу нам, і як благодіяння душам нашим, ще дещо більше й вище - щоб ми відокремлювали десятину від самих днів нашого життя і посвячували її Богові: щоб і ми таким чином випрошували у Бога благословення на всі діла наші, і щорічно очищували гріхи, вчинені нами на протязі цілого року. Розсудивши так, апостоли освятили нам із трьохсот шістдесяти п'яти днів року оці сім неділь святої Чотиридесятниці.

1. Яке призначення посту?
2. У чому полягає піст?
З. Що примушує християнина постувати? ! - Перше: любов до Бога Друге: страх Божий Третє: послух.
4. Чи є в Новому Заповіті пряме свідчення Ісуса Христа про піст?
5. Наскільки важливе значення для спасіння людини має піст? Адже піст не входить навіть у 10 заповідей Господніх!
6. Чи для всіх християн обов`язковий піст?
7. Я бачив людей, які постують, але дуже далекі від християнського ідеалу. Хіба Богу чи їм самим потрібний такий піст?
8. Я намагався постувати, але мені здається, що піст мені нічого не дає...
9. А якщо людина немічна й не може дотримуватися посту? Особливо в наші часи, коли і самі продукти харчування нездорові, і люди тяжко працюють і виснаджуються надмірно, і не завжди можна дістати те, що потрібно з пісної їжі. Може Церкві варто було б переглянути вимоги посту і змінити їх, враховуючи сучасні обставини?
10. Чи може людина хвора наважитися виконувати Церковний устав посту в усій повноті, без послаблень?
11. Чи є їжа нечиста, неблагословенна Богом для людини?
12. Як правильно постувати?

Для кожного із нас Великий піст — це дорога. Прочанин, коли вирушає в далеку путь до святині, перше просить прощення у всіх, вклоняється з примиреним серцем і навіть випрошує благословення, щоб шлях його був легким і позбавленим будь-яких небезпечних пригод. Дорога посту є також небезпечна. На ній можна спіткнутися, раптом перестати дотримуватись посту, втратити бажання каятися, взагалі загубити покаяльний настрій. Але є одні ліки, які можуть нашу дорогу посту вчинити квітучою, такою, що буде позбавлена всякого терня — це звісно ж прощення. І перше, що заставляє нас Свята Церква зробити перед входженням у Великий піст — це попросити один в одного прощення. Як тільки-но ми це зробимо, то неодмінно побачимо далеко-далеко попереду кінець шляху. Цей кінець дороги — радість Великодня, радість Воскресіння Христового.

Серед багатьох дарувань Бог нагородив нас двома здатностями, однаковою мiрою важливими для нашого духовного життя: пам'ятати i забувати. Коли нам роблять добро, почуття вдячностi вимагає пам'ятати про нього. Коли ж нам заподiють зло, християнська любов вимагає забути його.

Сьогоднi, як ви знаєте, "день прощення" - день, у який Церква встановила правило прощати одне одному образи. Християни повиннi припиняти ворожнечу мiж собою. Благочестивi люди дотримуються цього звичаю. Чому Свята Церква встановила напередоднi Великого посту день прощення? На пiдставi повелiння Господнього. Спаситель наш сказав: "Якщо ви прощатимете людям провини їхнi, то простить i вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхнiх, то i Отець ваш не простить вам провин ваших" (Мф. 6, 14-15).
У Великому посту всi ми повиннi очистити свої душi вiд накопичених грiхiв. А для цього нам потрiбно зi смиренням каятися, щиро молитися i просити Господа простити нам грiхи нашi. Молитва не може бути почутою Богом, якщо в душi палають ненависть i злоба. Тому Христос Спаситель попереджає таких богомольцiв. Вiн говорить: "Коли ти принесеш дар твiй до жертовника i там згадаєш, що брат твiй має щось проти тебе, залиш там дар твiй перед жертовником i пiди перше помирися з братом твоїм, i тодi прийди i принеси дар твiй" (Мф. 5, 23-24).

Необхідно, щоб кожний простив один одного не лицемірно, щиро, до кінця, не залишаючи ні краплі роздратування й досади на ближнього в потаєних куточках свого серця. Без цього неможливо дотримувати помірності тілесної і духовної, і такий піст неугодний Богові.

Тепер ми відчуваємо, як колись полонені юдеї, тягар духовний. І згадуємо, часто згадуємо ті солодкі хвилини, коли Господь відвідував нас Своєю Божественною благодаттю, і, згадуючи, плачемо.
Рабство душевне дуже важке. Від нього необхідно звільнитися. Але як? Тільки шляхам покаяння, шляхом постійного устремління свого розуму й серця в горнім Єрусалим.
Як юдеї не могли співати пісню Господню на землі чужій і не забували Єрусалим, гак і нам потрібно згадувати ті моменти життя, коли ми вірно служили Богові, і приносити плоди покаяння. І якщо ми станемо на цей шлях, то, безсумнівно, звільнимо свою душу від гріховних кайданів і знову заспіває наш дух!

Перед Великим постом завжди йде кілька підготовчих неділь, щоб віруючі могли належно приготуватись й настроїтись на піст:
1. Неділя Митаря й Фарисея.
2. Неділя Блудного Сина.
3. Неділя М'ясопустна.
4. Неділя Сиропустна, або Прощена.