До Церкви! До храму!- душа моя рветься, бо там їй є добре, там- вдома вона, де дзвонять у дзвони- і дзвін цей несеться, над містом лунає й лікує серця.
Коли настав пізній час, і загорілась свіча, Й життя спливало як віск, і в поміч дню слав Бог ніч. Коли кругом тишина, коли усе засина, Щоб нас спасти і наш рід, Прийшов Син Божий на світ.
Прийшовши, віру возніс і Боже слово приніс, Зорею правди нам став і все, що міг нам віддав. Нас врятував, дав нам день, Він все зробив для людей. Сьогодні знов у цей час Прийшов Син Божий до нас.
Весна прийшла усе розквітло. Великдень знову завітав. А на душі - так легко , світло - Бо Божий Син із гробу встав. Воскрес Ісус нині із гробу, Воскрес для тебе і для всіх. Пройшовши хресную дорогу, На себе взяв наш вічний гріх. І хай вітає Божа ласка У всіх оселях, думках всіх.
Давненько я роздумую над тим, Що дід читав, коли були малими - В широкії ворота не ходи! Хоч би як тяжко, а іди вузькими! Не йди у гурті чи у череді. Не забувай, що ти — створіння Боже! Ніхто тобі в путі не допоможе, Сам стежку обирай, свідомо йди! Вузькі ворота — праведні труди, Одвічний пошук Істини і Бога, До Храму і Духовності дорога. Якщо Людина ти, вузькими йди!