Плоди Покаяння великі і незліченні. Покаяння - це запорука райських благ - і небесних, і земних. Грішника чекає страждання, покарання за гріхи, праведника - нагорода від Бога на небі і на землі. Завдяки Таїнству Покаяння людина може відчувати і відчуває духовні радості та реальну Божу присутність. Насамперед - це Царство Боже, що твориться у души людини, яка приносить каяття, вже тут, у земному житті (Лк. 17:21). Плоди покаяння - це також чесноти, тому що гріхи - це страждання для нас, а чесноти, за Словом Божим, це блаженство (Мф. 5:3-11), прилучення до іншого, нового і чистого життя.

У Хрещенні, якщо до нього приходить людина у свідомому віці, їй, окрім первородного, прощаються всі гріхи, скоєні до цього Таїнства. Перед Хрещенням людина свідчить про своє покаяння та бажання змінити життя, жити за заповідями Божими. Осмислене Хрещення є запорукою нашого спасіння.
Але, на жаль, через пошкодженість своєї природи, людина більш схильна до гріха, ніж до доброчесності. І після Хрещення вона не перестає грішити.

Для того, щоб правильно підготуватися до сповіді, потрібен постійний іспит совісті, а також перебування на самоті для міркування про свої гріхи. Сповідь повинна бути повною, точною, без самовиправдання. Треба спочатку пригадати найбільші гріхи, пристрасті і пороки, з якими треба боротися в першу чергу (наприклад, гордість, марнославство), а також гріхи проти любові, якими є осуд, злість, ворожнеча. Якщо такі гріхи присутні, вони повинні бути предметом постійного покаяння і боротьби.

Бог є любов, тому будь-який гріх - це злочин проти любові, він веде до розриву з Богом та іншими людьми, отже, є гріхом проти Церкви. Тому той, хто грішить, відпадає від Церкви і повинен каятися перед нею.
У давні часи грішник взагалі каявся перед усією церковною громадою. Зараз сповідь приймає один священик, по молитвах якого Господь прощає висповідані гріхи і возз'єднує людину з Церквою. Боротися з гріхом - значить відкрити свою душу перед Богом і Церквою, тому що корінь гріха є самолюбне відчуження. Сповідь допомагає позбутися від хворобливої суб'єктивності; вона вимагає і самопожертви (потрібно пожертвувати, наприклад, своїм самолюбством).

На нещастя, є люди, які приховують свої гріхи на сповіді. Так, одні через помилковий страх, інші через фальшивий сором, треті через гордість, інші, врешті, просто через невігластво приховують свої беззаконня при сповіді від священика, а через це не тільки не одержують прощення у своїх гріхах, але й подвоюють їх, тому що неправду говорять перед Самим Господом Ісусом Христом, Який сповідь їх приймає. Щоб на майбутнє відвернути таких людей від погибельної звички утаювання гріхів і навчити Каяття відкритого, щирого й нелицемірного, ми вкажемо їм на один випадок того, як іноді каялися у своїх гріхах християни в давні часи.

Сповідь і каяття - це дві складові примирення з Богом. Каяття - це відчуття власної нікчемності і провини перед Господом. А сповідь - це відкриття своїх гріхів перед Богом у присутності священика. Господь сам дав владу Своїм учням відпускати гріхи, кажучи: «Що зв'яжете на землі, буде зв'язаним на небі. А що розрішите на землі, буде розрішеним на небі». Ми і віру сповідуємо, і гріхи теж сповідуємо. Тобто, щоб посповідатися і отримати відпущення гріхів, треба їх знати, назвати і бажати виправитися.

Духівником можна вважати досвідченого в духовному житті священнослужителя, якого обирають (з його згоди) як керівника в справі спасіння. У духівника просять благословення й поради у важливих життєвих ситуаціях. Традиція духівництва зародилася в монастирях, однак і благочестиві християни завжди намагалися мати досвідченого духовного керівника. Особливим типом духівництва можна вважати старчество, коли до відомого старця за порадою їхали за безліч кілометрів.

«Дозвольте дітям приходити до Мене», - говорить Господь (Мк. 10:14). Щоб жити, людина потребує їжі. Душа також потребує харчування. Святе Причастя є головним засобом підтримки душевних сил людини.
Як часто причащати дитину?

Гріх, або зло, є порушення закону Божого; беззаконня чи, іншими словами, гріх, є переступ волі Божої. Як же люди почали грішити, і хто першим порушив волю Божу? До створення видимого світу і людини Бог створив ангелів. Ангели - це духи безтілесні, невидимі і безсмертні. Всіх ангелів було створено добрими, і Бог їм дав повну свободу - чи бажають вони самі любити Бога, чи ні; а це означає: чи забажають вони самі жити з Богом, чи без Бога.

За допомогою Інтернету або телефону можлива духовна бесіда, яка буде підготовкою до сповіді. І таку можливість поспілкуватися зі священиком за допомогою сучасних технологій сучасна віруюча людина повинна мати. До того ж Інтернет і телефон є зручнішим і швидшим засобом спілкування, ніж листування. Таким чином можна оперативно порадитися з духівником, навіть коли він по той бік океану.

Найкращою підготовкою до першої сповіді повинна бути сімейна традиція регулярно відвідувати храм разом з дитиною, де батьки самі регулярно сповідаються та причащаються Святих Христових Тайн.
Іноді батьки занадто хвилюються перед першою сповіддю дитини, намагаються розповісти все за дитину або, навіть, давати поради священику. Цього робити не треба. Можна сказати, що сповідь - це засіб виховання дитини, але вихователем під час сповіді є Сам Господь. Сповідь - це Таїнство, тому і звершується воно благодаттю Божою. В це треба вірити і не хвилюватися.

Примиритися з тими, кого ми образили, або з тими, хто завдав шкоди нам, нас зобов'язує Святе Письмо, і, насамперед, Молитва Господня.
Але дійсно, що робити, коли той, хто має дещо проти нас, і чути не бажає про примирення?