Перше місце серед богослужбових книг посідають Євангеліє, Апостол і Псалтир. Ці книги взяті зі Святого Письма – Біблії, – тому називаються священно-богослужбовими.
Потім ідуть книги: Служебник, Часослов, Требник, Книга молебних співів, Октоїх, Мінея місячна, Мінея загальна, Мінея святкова, Тріодь постова, Тріодь квітна, Типікон або Устав, Ірмологій і Канонник. Ці книги укладені на основі Св. Писання і Св. Передання отцями і вчителями Церкви і називаються церковно-богослужбовими.

Річним колом богослужінь називається порядок служб протягом усього року. Кожен день у році присвячується пам'яті тих чи інших святих, а також і особливим священним подіям – святам і постам.

Тижневим, або седмичним, колом богослужінь називається порядок служб протягом семи днів тижня. Кожен день тижня присвячено якійсь важливій події або особливо шанованому святому.

Усі церковні богослужіння діляться на три кола: добове, тижневе і річне.

За прикладом старозавітної Церкви,де були первосвященик, священики і левити, святі апостоли встановили і в новозавітній християнській Церкві три ступені священства: єпископів (архиєреїв), пресвітерів (тобто священиків) та дияконів.
Усі вони називаються священнослужителями, бо через Таїнство священства вони одержують благодать Святого Духа для священного служіння Церкві Христовій: відправляти богослужіння, вчити людей християнської віри і доброго життя (благочестя) і управляти церковними справами.

Сам Господь дав людям ще у Старому Завіті через пророка Мойсея вказівки, яким повинен бути храм для богослужіння; новозавітний православний храм упорядковано за зразком старозавітного.
Як старозавітний храм (спочатку – скинія) ділився на три частини: святе святих, святилище і двір, так і православний християнський храм ділиться на три частини: вівтар, середня частина храму і притвор.
Як святе святих тоді означало, так і тепер вівтар означає – Царство Небесне.

Богослужінням взагалі називається богошанування або догодження Богу добрими думками, словами і ділами, тобто виконання волі Божої.

Істинна наука давно вже визнала,що сфера дослідженого є ніщо в порівнянні зі сферою недослідженого. Понад те, чим більше наука охоплює ділянку недослідженого, тим більше, відповідно, збільшується царина, яку належить дослідити. "Всяке нове відкриття сприяє розширенню в арифметичній пропорції царства невідомого" (А. К. Морісон). Наука ніколи не закінчить своєї справи, поки стоїть світ.
Представники істинної науки визнають, що їхні відомості про світ мусять доповнюватись з іншого джерела. Це джерело – релігія.

Набутими нами пізнаннями істинної віри і християнського життя (благочестя) ми повинні завжди керуватися в нашому житті.
Але, щоб правильно і на спасіння користуватися знаннями віри і благочестя, необхідно кожному християнинові мати чесноту розсудливості, тобто християнську розважливість.

Думка про світове зло важким тягарем сумнівів лежить на серцях багатьох віруючих людей. Здається незрозумілим, чому Бог допускає зло.
Адже Бог у Своїй Всемогутності легко міг би усунути зло... Як може безмежно милостивий Бог терпіти, щоб злі вчинки одного негідника прирікали б тисячі, іноді мільйони людей на злидні, горе та біди?..
У чому ж полягає "сенс зла"? Адже у Бога нічого немає безглуздого.

Запрошуємо вас взяти участь у зимовому православному молодіжному таборі, який відбудеться з 24 по 30 січня 2011 року на базі санаторію реабілітації с. Більче-Золоте Борщівського району Тернопільської області.
Табір – це шанс щось змінити у собі або своєму сприйнятті світу, розвинути приховані таланти і творчі здібності, зустріти давніх друзів та знайти нових, відчути себе невід’ємною частиною всеукраїнської християнської молодіжної родини. Якщо ви мрієте про це – їдьте до табору!

Передріздвяний, передноворічний період – це не тільки приготування до свят, не лише подарунки. Це можливість оглянутися назад, побачити здобутки, оцінити перспективи. Період роздумів над речами справді важливими, щоб віднайти той родинний затишок, який панує в наших оселях у Свят-вечір, і зберегти його на цілий рік. Про це та про інше “Пошта” спілкувалася з митрополитом Львівським і Сокальським УПЦ КП Димитрієм (Рудюком).