Він – високий, плечистий, сильний. Голос у нього гучний, поводиться впевнено. Вона – жінка ніжна, тендітна. Побралися.
Він постачав їй усе, вона дбала про дім, виховувала дітей. Діти виросли, одружилися і пішли від них. Так буває завжди.
Але діти вже не потребували їхньої допомоги, жінка перестала усміхатися, почала худнути, зблідла… Вона не могла їсти, не могла ходити. Чоловік сильно занепокоївся і завіз її до лікарні.
Її оглядало багато лікарів, але ніхто не знаходив жодної хвороби.
Останній спеціаліст відвів чоловіка убік й обережно сказав:
— Я думаю, що ваша дружина не хоче більше жити.
Чоловік не сказав ані слова. Пішов, сів біля ліжка дружини, взяв її знекровлену руку і впевненим голосом сказав:
— Ти не помреш!
— Чому? – тихо спитала вона.
— Тому що я потребую тебе! – відповів чоловік.
— А чому ти не сказав мені цього раніше? – запитала жінка, і її очі заблистіли.
Від тієї хвилі хвора почала видужувати. Вона знову стала жвавою і веселою. А лікарі і далі визначають її хворобу і питають, які ліки принесли таке швидке зцілення.

8 липня православні християни згадують святих Петра і Февронію. Вони жили в 13-му столітті. Церква вшановує їх як заступників любові, сім'ї та шлюбу. За переказами, Петро був князем у місті Муром. В юності він захворів проказою. Вилікувати його лікарі не могли. Вдалося це лише селянській дівчині Февронії. Після першого ж сеансу князь одужав і одружився на ній.
У щасливому шлюбі вони прожили тридцять років. У старості подружжя прийняло чернечий постриг. Вони життя своє прожили чисто, побожно, свято і гідно. Дбали один про одного. Святий князь Петро та княгиня Февронія померли в один день і час, і відспівування їх було у храмі Божому, і лежали вони в одній домовині.
У стародавні часи історія кохання Петра і Февронії передавалася з уст в уста, обростаючи новими подробицями.

Високопреосвященний митрополит Львівський і Сокальський Димитрій прийняв участь в громадському обговоренні комплексної програми профілактики поширення пияцтва та алкоголізму серед населення Львівщини, що проходили в понеділок 4 липня 2011 р. у сесійній залі Львівської обласної ради.
До обговорення долучились головні лікарі профільних лікувальних закладів та реабілітаційних закладів Львова, духовенство, депутати Львівської обласної ради, лідери громадських організації, у програмах діяльності яких присутні пункти по боротьбі за здорову націю.

8 липня Православна церква шанує пам'ять муромського святого подружжя Петра і Февронії, що жили на рубежі XII‑XIII століть. Їх шлюб є зразком християнського шлюбу. Святі Петро і Февронія шанувалися на Русі як заступники подружньому життю; вважалося що вони своїми молитвами зводять небесне благословення на подружні пари.

Святий мученик Юліан Тарсійський народився в малоазійскій провінції Киликія. Він був сином сенатора-язичника, мати його сповідувала християнство. Після смерті чоловіка мати святого Юліана переселилася в місто Таре, де хрестила сина і виховала в християнському благочесті. Коли святому виповнилося 18 років, імператор Діоклетіан (284-305) почав гоніння на християн. У числі інших був схоплений і святий Юліан. Його привели до правителя Маркіяна на суд, де довго умовляли відректися від Христа. Ні катування, ні загрози, ні обіцянки дарів і почестей не могли схилити благочестивого юнака до принесення язичницьких жертв і зречення від Христа. Святий сповідник залишався непохитним в твердій вірі. Цілий рік мученика водили по містах Киликійської області у кожному з них піддаючи допитам і жорстоким катуванням, після чого кинули в темницю. Мати святого Юліана йшла за сином і молилася, щоб Господь ще більше зміцнив його у вірі та подвигу. У місті Єге під приводом переконати сина принести жертву ідолам вона просила правителя дозволити їй відвідувати темницю. Три дні вона провела в темниці зі святим Юліаном, благаючи його бути твердим до кінця.
Пам'ять - 4 липня(нов. ст.)

Преподобний Леонтій, канонарх Печерський, з юних років вступив до Київо-Печерську обитель, де прийняв постриг. Він володів прекрасним голосом і, коли навчився грамоті, виконував послух канонархи. Преподобний Леонтій преставився молодим у XIV столітті і за самовідданий подвиг спасіння прославлений Господом благодатним даром чудотворення. Мощі святого подвижника знаходяться у Дальніх печерах.
Пам'ять - 1 липня (нов. ст.).

Один хлопець учинив крадіжку. Через якийсь час справа вийшла на яв. Хлопець страшенно боявся реакції свого батька — чоловіка гідного і шанованого у місті.
Атмосфера у хаті була страшенно напружена. Після вечері у кухні залишились тільки батько і син.
Хлопець з острахом чекав, але батько за цілий вечір не зронив ні слова.
Несподівано батько встав і підійшов до коминка. Він узяв до рук залізну кочергу. Кочерга мала загострені зубці і була розпечена до червоного. Батько мовчки наблизився до столу. Переляканий хлопець не зводив із батька широко відкритих очей.

29 червня ми вшановуємо молитовну пам’ять Святителя Тихона, єпископа Амафунтського. Цей Праведник народився в місті Амафунті на острові Кіпр. Батьки виховали сина в християнському благочесті, навчили читанню Священних книг. Збереглися відомості, що дар чудотворіння виявився у святого Тихона ще в юнацькому віці. Його батько був власником хлібопекарні й посилав сина продавати хліб. Святий отрок убогим роздавав хліб безплатно. Дізнавшись про це, батько розлютився, але син відповів, що читав у святих книгах, що “той, хто дає Богові, отримає сторицею”. “Я ж, - казав юнак, - даю Богові хліб в борг” і запропонував батькові піти туди, де зберігалися запаси зерна.
Пам'ять - 29 червня за новим стилем.

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, по Іоакимівському літопису, родом сирієць, за іншими літописними повідомленнями - болгарин або серб. У 989 році він прибув з Корсуні разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира (пам'ять 28 липня), який незадовго до цього (у 988 р.) прийняв Хрещення. На долю першого митрополита Української Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно опікувався новопросвітленими жителями Київської Русі, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, засновуючи перші храми і духовні навчальні заклади.
Пам'ять святителя Михаїла згадується 13 жовтня та 28 червня.

Катехит питав дітей, чи вони моляться.
"Скажи нам, чи ти відмовляєш вечірні молитви?"
"Так, звичайно".
"А вранці також молишся?"
"Ні!"
"Чому?"
"Бо вдень я нічого не боюся".