У самому серці долини, серед полів, луків і лісів, у двоповерховому будиночку мешкала щаслива родина. Складалася з трьох осіб: матусі, татуся й шестирічного синочка. Долиною протікав веселий і бурхливий струмок.
Будиночок стояв віддалік села, і тому в неділю родина сідала в маленький автомобіль та їхала на Службу Божу в парафіяльну церкву. Увечері перед сном усі разом молилися. Один із Господніх ангелів щовечора забирав молитви й відносив їх на Небо. Якось восени багато днів поспіль падав дощ. Струмок наповнився каламутною водою. Вода почала заливати долину.

Третя недiля Великого посту називається Хрестопоклонною - вiд поклонiння Хресту i розiп'ятому на ньому Господу слави. В цей день Церква поклала читати Євангелiє про несення кожним iз нас власного хреста, тобто страждань i скорбот, якi трапляються на нашому життєвому шляху i пов'язанi з вiрою Христовою. "Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, i вiзьме хрест свiй, i за Мною йде", - сказав Господь. "Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене i Євангелiя, той спасе її. Бо яка користь людинi, коли вона придбає ввесь свiт, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамiн за душу свою? Бо якщо хтось посоромиться Мене i Моїх слiв у родi цьому перелюбному i грiшному, того посоромиться i Син Людський, коли прийде у славi Отця свого з ангелами святими" (Мк. 8, 34-38).

Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа! Словами Священного Писання ми проголошуємо, що Господь Ісус Христос є Цар, Пророк і Первосвященик всій тварі. Господь навчив нас, що в християнській Церкві й царстві цар – не той, який силою підкоряє собі інших, щоб привести їх у безумовну й рабську слухняність, але той, хто служить іншим і віддає життя свою за інших.
І святий Іоанн Златоустий учить, що всякий може правити народом, але тільки цар може покласти своє життя за народ свій, тому що він так ототожнюється зі своїм народом, що в нього немає ні існування, ні життя, ні мети, крім як служити своєму народу всім своїм життям, а якщо потрібно – і смертю.

Ставропігійне братство довгий час було опорою всіх прав православних південно-західної Русі. Майже на кожній сторінці літопису Львівського братства зустрічаємося з одної сторони з тими страшними утисками, яким піддавалися православні жителі Галичини, а з другої – з тією різкою самовідвагою, з якою Львівська ставропігія захищала їх. Ходатайства братства перед різною владою, в т.ч. королівською, постійно захищало своїх співбратів, що страждали від латинян і нерідко полегшували їх участь.
Львівська ставропігія служила опорою православній церкві у всій Галичині, підтримувала і охороняла православ'я і народ руський більше 100 років, ведучи безперервну боротьбу з численними труднощами і набагато сильнішими ворогами.

Майбутню співпрацю було вирішено формувати на базі комплексного проекту "Illiotropion", запропонованого та детально прописаного учасником зустрічі лікарем-психіатром Сергієм Сергійовичем Кирилюком, а першим кроком до його втілення має стати спільна медико-богословська науково-дослідна конференція, проведення якої попередньо заплановано на осінь поточного року.

Митрополит Львівський і Сокальський ДИМИТРІЙ розглянув проект Плану діяльності Братства на поточний рік і благословив проведення наступних заходів:
- 16 квітня, у Світлий понеділок, святкування Ікони Божої Матері «Нев’янучий Цвіт»;
- 28-29 квітня: у суботу круглий стіл, у Неділю свв. Жінок-мироносиць святкування Міжнародного православного жіночого дня; перед заходами провести інформаційну кампанію про Неділю свв. Жінок-мироносиць;
- 8 липня, до дня пам'яті святих благовірних Петра і Февронії Муромських видати книгу з їхніми житіями та акафістом, інформаційна кампанія про православний день закоханих - день православний день закоханих - день пам'яті святих Петра і Февронії;
- 11 серпня, IV-а щорічна православна проща у с. Заглина Жовківського благочиння до цілющого джерела Матері Божої;

До уваги дітей і їх турботливих батьків молитви-вірші, які не є церковними молитвами, але які дитина легко зможе вивчити на пам'ять і розмовляти словами цих віршів із Богом. Адже молитва - це, перш за все, щирі слова душі до нашого Творця.
Коли дитина звертається до мами чи тата з проханням чи просто хоче про щось розповісти, то розуміє, що треба сказати і якими словами. Так і молитва. Можна молитися відомими церковними молитвами, а можна просто висловлювати Богові свої почуття, питання, прохання як найближчій Людині.

Будівництво кафедрального собору – це для нас програма максимум. Православні у Львові повинні мати свій центр, і ми зараз над цим працюємо. Про це в інтерв’ю Гал-інфо повідомив Митрополит Львівський та Сокальський УПЦ КП, Владика Димитрій.
«Дякувати Богу ми вже пройшли чотири інстанції. Є група людей, яка працює над цим. Загалом треба отримати 23 дозволи. У нас така досить цікава країна», - сміється Митрополит Димитрій.
За його словами, православні нині готують документи для подання до Львівської міської ради на виділення земельної ділянки на вул. Зеленій в одному зі скверів.

Братська зустріч розпочалася з молитви до Святого Духа. Після цього ми познайомилися з новою братчицею Катериною. Опісля кожен розказував про себе, про своє хоббі, улюблені прочитані книги, захоплення. Особисто мені було цікаво дізнатись багато нового та цікавого про наших братчиків і братчиць. Потім ми перейшли до організаційних питань щодо суботнього паломництва в монастир, який знаходиться на межі трьох областей України. Подальшу організацію паломництва продовжить Назарій Лозинський (Голова Братства). Зустріч, яка відбулась у дружній атмосфері, завершилась молитвою.
Наступна зустріч львівської православної молоді відбудеться 27 березня 2012 року Божого у стінах Львівської православної богословської академії (місто Львів, вул. Лисенка, 43, 2 поверх).

Одного разу вчитель спитав своїх учнів:
-Чому розгнівані люди кричать?
-Кричать, бо втрачають терпіння, - відповів один з учнів.
-Але чому кричать до тих, хто поруч? - знову спитав учитель.
-Кричать, бо хочуть, щоб їх почули, - пролунала відповідь.
Учитель спитав:
-Отже, неможливо спокійно розмовляти?
Було чимало інших відповідей, але жодна не задовольнила вчителя.
Тоді він сказав...

Створення єдиної помісної Української Церкви можливе. Але за однієї умови: хтось до когось повинен прийти. Якщо говорити про об’єднання Українського Православ’я, то це питання дуже легке. А щодо об’єднання Православної Церкви з Греко-Католицькою, то між нами є протиріччя догматичного характеру. На українських теренах об’єднання наших Церков можливе, якщо повернутися до стану церковних справ до 1596 року, коли була єдина Православна Київська Митрополія, тобто до того часу, коли за артикулами Берестейської унії утворилася УГКЦ.
Православні і греко-католики, хоча й мають в одному слові відмінний «Символ віри», але ми однаково віруємо «в єдину Святу Соборну і Апостольську Церкву». І це справді так є — Церква насправді єдина, і розділена не духовно, а нашими людськими розумами. Істина ж єдина і вона є в Бога...

Мета об’єднання – утвердження серед молоді Православної віри.
10 березня 2012 р. у приміщенні Чернігівського єпархіального управління відбулася зустріч архієпископа Євстратія з православною молоддю. У зустрічі також взяло участь духовенство кафедрального храму святої Катерини – протоієрей Роман Кіник та протоієрей Євген Орда.
Під час зустрічі владика виступив з ініціативою створення у м. Чернігові молодіжного православного братства – за зразком інших численних православних молодіжних братств, які діють в Київському Патріархаті, в тому числі Борисоглібського братства у Києві та Братства святителя Іоана Тобольського у Ніжині. Мета утворення і діяльності братства – виключно релігійна: утверджувати молодь Київського Патріархату в Православній вірі, організовувати її участь у богослужіннях та позабогослужбовому церковному житті, проводити лекційну та іншу просвітницьку роботу, поширювати знання про віру і Церкву серед невоцерковленої молоді.