Святитель Микита, єпископ Новгородський, в молоді роки вступив до Києво-Печерського монастиря і незабаром побажав піти у затвор. Ігумен попереджав його про передчасність такого подвигу для молодого інока, але він, понадіявшись на свої сили, не послухався. У затворі святий Микита впав у спокусу. Диявол явився йому у вигляді Ангела, і недосвідчений подвижник вклонився йому. Біс дав йому пораду, як тому хто вже досягнув досконалості: "Ти не молися, а тільки читай і вчи інших, а я буду молитися за тебе", - і став біля затворника, роблячи вигляд, що молиться за нього. Переможений інок Микита перевершив всіх у знанні книг Старого Завіту, а про Євангеліє ні говорити, ні слухати не хотів. Києво-Печерські старці прийшли до нього і, помолившись, відігнали від нього біса.
Пам'ять - 13 лютого, 13 травня і 27 травня (новий стиль).

Народився в побожній сім’ї приблизно у 1551 році. Його родина мала прізвище Залізо, жила на. Покутті в Галичині. Хлопчик при хрещенні отримав ім’я Іван. Коли ж мав всього 10 років, покинув батьківський дім і прийшов в Преображенський Угорницький монастир. Тут настільки переймається чернечим життям, що здивовує братію монастиря і в 12 років його постригають у монахи з іменем Іов. Він багато потрудився на ниві Христовій. Преп. Іов – сучасник царя Іоанна Грозного, Бориса Годунова, Олексія Михайловича, Богдана Хмельницького, Адама Кисіля, товариш знаменитого Костянтина Острозького, свідок Брестської унії, учасник Синоду проти Мелетія Смотрицького, судився проти дідича Фірлея.
Пам'ять преподобного Іова Почаївського згадується 19 травня та 10 листопада, знайдення мощей - 10 вересня (нов. стиль).

Чернець Києво-Печерського монастиря, затворник. Жив у XIII столітті. Про нього відомо лише те, що він відзначався особливою безкорисливістю. Нічого не мав в келії, крім одягу. Мощі прп. Мардарія покояться у Дальніх (Феодосієвих) печерах.
Пам'ять - 26 грудня; ще один день пам'яті — 10 вересня.

Преподобний Никон Сухий, син багатих і знатних батьків, залишив все Христа ради і прийняв чернецтво в Києво-Печерському монастирі. У 1096 році при нападі хана Боняка він разом з іншими ченцями був узятий в полон. Чекаючи багатого викупу, завойовник жорстоко поводився з преподобним Никоном. Коли святий відмовився від викупу, кат став мучити його голодом, залишав влітку на спеці, а взимку на морозі. Але преподобний за все дякував Богові і сказав одного разу катівнику, що Господь, за молитвами преподобних Антонія і Феодосія, поверне його до монастиря, як про це передбачив преподобний Євстратій, який йому з'явився. Кат підрізав преподобному Никона сухожилля ніг і поставив посилену варту. Але на третій день святий в'язень став невидимий, тільки варта чула слова: "Хваліте Господа з Небес".
Пам'ять - 24 грудня.

Св. Йоасаф народився в Прилуках, що на Чернігівщині, 8 вересня 1705 р. у день Різдва Пресвятої Богородиці, а на другий день у свято батьків Пречистої Діви — свв. Якима та Анни — він був названий на честь батька Пресвятої Діви. Характерно, що він уже з дитинства відзначався глибокою вірою в Бога, любив довго молитися, сам складав молитви. Дуже любив читати книги, особливо Святе Письмо. Не випадково пізніше в числі його друзів буде і вихованець Києво-Могилянської Академії, знаменитий український філософ та письменник Григорій Сковорода.
Пам`ять св. Йоасафа Православна Церква вшановує 23 грудня, а 17 вересня - відкриття мощів (за новим стилем).

Подвизався у Київо-Печерській лаврі в XII столітті. Живучи у подвизі, після тривалої хвороби преподобний Афанасій помер. На третій день після смерті преподобного, коли ігумен з братією прийшли здійснити поховання, то знайшли святого, який сидів і плакав. Коли вони почали запитувати св. Афанасія, що з ним було, то він тільки вмовляв їх до молитви, покаяння і послуху в усьому ігуменові. І потім, зачинився у тісній печері, подвигався ще 12 років.

Пам'ять - 15 грудня за новим стилем

Святий апостол Андрій Первозванний був з роду єврейського, з Віфсаїди галілейської, рибалка, брат Апостола Петра. Спочатку він був учнем Іоанна Хрестителя. Як тільки Предтеча, поглянувши на Ісуса, що проходив поблизу, сказав: «Ото Агнець Божий!», Андрій пішов за Ісусом і став Його першим учнем. Він тому і названий Первозванним. Коли Ісус проходив біля моря Галілейського, то Петро і Андрій ловили рибу. Господь їх покликав за Собою, сказавши: «Ідіть за Мною. Я зроблю вас ловцями людей» (Матв. IV, 18 — 19).
Пам'ять - 13 грудня (нов. стиль).

Преподобний Варлаам, ігумен Печерський, жив в XI столітті в Києві, був сином знатного боярина. Змолоду він прагнув до чернечого життя і пішов до преподобного Антонія Печерського, який прийняв благочестивого юнака, що твердо вирішив стати ченцем, і звелів преподобному Никону постригти юнака в ченці.

Пам'ять - 2 грудня за новим стилем

Святий Паїсій (світське ім`я — Петро) народився 21 грудня 1722 р. у Полтаві в сім`ї протоієрея Свято-Успенського храму Івана Величковського та його дружини Ірини. Протоієреями в полтавських храмах були прадід і дід святого Паїсія. Прадід — відомий український поет Іван Величковський. Прадід по матері —купець, єврей-вихрест Мандя, що перейшов з усією родиною у православ`я, започаткувавши знаний в Україні рід Манденків (Магденків).
Пам'ять - 28 листопада.

Преподобний Іларіон, схимник Печерський, суворий аскет, був сподвижником і учнем преподобного Феодосія. Наслідуючи свого вчителя, преподобний Іларіон дні і ночі зі сльозами молився Богу, дотримуючись суворого посту. Сучасники знали його як книгописьменника, що вдень і вночі трудився над переписуванням книг в келії преподобного Феодосія. У цей час наставник співав псалми і пряв вовну. Преподобний Іларіон трудився в ХI столітті. Похований у Дальніх печерах.
Пам'ять - 3 листопада, також 10 вересня і в 2-у Неділю Великого посту.(нов. ст.)

Преподобний Онисифор Печерський подвигався в Київо-Печерському монастирі, був пресвітерем і мав дар прозорливості. Помер в 1148 і був похований в Ближніх печерах поряд з преподобним Спиридоном.

Пам'ять - 22 листопада

За свідченням преподобного Нестора Літописця, преп. Варлаам був сином знаменитого воєводи часів великого князя Ізяслава Ярославовича,– Яна Вишати, людини відомої своїми воєнними подвигами і благочестям.
Ще юнаком Варлаам нерідко приходив до преподобного Антонія і його учня Никона слухати їхні настанови. Ці навчання настільки запалили серце молодого боярина, що він вирішив жити в печері, покинувши все.
Пам’ять преподобного Варлама святкується 2 грудня (новий стиль).