Преподобний Онуфрій мовчазний, Печерський, подвизався у ближніх Антонієвих печерах в ХII столітті. Вдруге пам'ять відбувається 28 вересня в Соборі преподобних отців Києво-Печерських Ближніх печер.
Пам'ять - 3 серпня(нов. ст.)

Дружина князя Ігоря,княгиня Ольга,правила Київською державою після смерті Ігоря в малолітство свого сина Святослава. Вона прийняла Христову віру і прославлена нашою православною Церквою як рівноапостольна. За стародавніми переказами, княгиня Ольга близько 957 року прибула до Царгорода і там прийняла святе хрещення від самого Константинопольського Патріарха, з ім'ям після охрещення Єлена; її хресним батьком був грецький імператор Костянтин Багрянородний.
Пам'ять великої княгині Ольги Церква святкує 24 липня за новим стилем.

В історії поширення віри Христової серед слов'янських народів, зокрема українського, велику роль відіграли святі брати Кирило (до чернецтва Костянтин) і Мефодій. Вони мали багатих і славних батьків у місті Солуні, в Македонії; їхній батько Лев був високим урядовим посадовцем. У Солуні проживало багато слов'ян – звідси їхнє знання слов'янської мови. Обидва здобули добру освіту. Молодший брат, Костянтин, навчався в Царгороді навіть у придворній школі разом із царським сином Михаїлом. Старший, Мефодій, служив у війську, але після смерті батька покинув службу і постригся у ченці в монастирі на горі Олімп. Костянтин, здобувши освіту під керуванням славетного Константинопольського Патріарха Фотія, прозваного філософом, був висвячений на священика і став бібліотекарем при церкві святої Софії в Царгороді.
Пам'ять святих просвітителів слов'ян Кирила і Мефодія православна Церква святкує 24 травня (нов. ст.).

Першим благовісником Євангелія Христового на землях України був апостол Андрій Первозваний. Коли після зішестя Святого Духа апостоли кидали жереб, вирішуючи, куди кому йти проповідувати Христову віру, йому випала Скіфія. Скіфією в античному світі називали загалом Східну Європу і, зокрема, безмежні простори на північ від Чорного моря, тобто землі теперішньої України. Про благовістя апостола Андрія у Скіфії свідчать такі давні християнські письменники, як Іполит Римський (III ст.), церковний історик Євсевій Кесарійський (IV ст.) та інші.
Пам'ять святого апостола Андрія Церква святкує 13 грудня за новим стилем.

Преподобний Памва, Києво-Печерський самітник, ієромонах, здійснив подвиг сповідництва. Перебуваючи в чернечій слухняності, він був схоплений татарами і багато років страждав у них в полоні за відмову відректися від християнської віри.
Пам'ять - 31 липня(нов. ст.)

Чернець Києво-Печерського монастиря, явивший приклад тяжкої боротьби із тілом та перемогу над її прагненнями. Щоб побороти в собі плотську похіть, преподобний поніс багато подвигів: майже тридцять років пробув у затворі, виснажуючи тіло постом, пильнуванням і тяжкими веригам. Але лайка не проходила. Тоді святий закопав себе по груди в печері преподобного Антонія на всю Чотиридесятницю.
Пам'ять - 31 липня(нов. ст.)

Подвизався у XII столітті в Києво-Печерській лаврі і був похований у Ближніх печерах.
Пам'ять - 16 липня(нов. ст.)

Преподобний Іоанн, єпископ Готфський, жив у VIII столітті. Майбутній святитель народився за старанної молитви своїх батьків і з юності подвизався у чернецтві. Преподобний здійснив подорож до Єрусалиму, і впродовж трьох років обійшов усі святі місця, а потім повернувся на батьківщину.
Пам'ять - 9 липня і 1 червня (нов. ст.)

Святитель Міна, єпископ Полоцький, довгий час трудився в Києво-Печерському монастирі. 13 грудня 1105 він був хіротонісаний в єпископа Полоцького.
Пам'ять - 3 липня(нов. ст.)

Преподобний Силуан, схимник Києво-Печерський, був ревним охоронцем чистоти душевної і тілесної, смиряв свою плоть постом і бдінням, а душу очищав молитвою і Богомисленням. Він сподобився від Господа рясних духовних дарувань: особливого молитовного відвагу до Бога, постійної радості у Господі, прозорливості і чудотворення. Жив Преподобний наприкінці ХІІІ - на початку ХIV століття. Мощі його спочивають у Феодосієвих печерах.
Пам'ять - 23 червня, 23 липня (нов. ст.)

Святий Софроній у миру був відомий під іменем Стефана Назаровича Кришталевського. Він народився 25 грудня 1703 року в сотенному містечку Переяславського полку Березані (нині — місто Баришівського району Київської області). Його батько, Лазар Федорович, походив з простих селян. Майбутній святий у 1727 р. закінчив Києво-Могилянську Академію, того ж року став послушником Золотоніського Красногірського монастиря Переяславської єпархії, де й прийняв чернечий постриг 25 березня 1730 р. У 1732 р. був рукоположений ієродияконом, дещо пізніше — ієромонахом, причому хіротонію здійснив у Софійському монастирі у Києві сам київський митрополит Рафаїл (Заборовський).
Пам'ять - 13 липня за новим стилем.

Святий Костянтин народився, очевидно, у Козельці — сотенному місті Київського полку на початку XVIII ст. Здобув освіту у Чернігівському колегіумі. З 1727 р. навчався у класах філософії та богослов`я Києво-Могилянської Академії. Не закінчивши повного курсу богослов`я, близько 1730 р. висвятився й вступив на службу духівником російського посольства у Стамбулі (Константинополі). Під час своїх подорожей св. Костянтин вивчив грецьку мову й здійснив численні «подвиги благочестя».