Молитовне правило за св. Арсенієм Каппадокійським
на захист від бандитів, від ворожого війська
на захист від бандитів, від ворожого війська
Псалом 47
1-2 Великий Господь і вельми хвальний у місті Бога нашого на горі святій Його.
3 Велика радість усієї землі — гора Сіон; з північного боку місто Царя великого.
4 Бог у храмі Його знаний як Захисник його.
5 Бо ось зібралися царі, зійшлися докупи,
6 побачили, здивувалися, злякались і відступили.
7 Страх обійняв їх і муки, як у жінок в часі родин.
8 Подихом бурі Ти потопив кораблі Фарсіса.
9 Як чули ми, так і побачили в місті Господа сил, у місті Бога нашого; Бог утвердив його на віки.
10 Ми роздумували про милість Твою посеред народу Твого.
11 Яке ім’я Твоє, Боже, така й хвала Твоя аж до країв землі; повна правди рука Твоя.
12 Нехай веселиться гора Сіон, нехай радіють дочки народу Божого задля присудів Твоїх, Господи.
13 Обійдіть кругом Сіону і розгляньте його, перелічіть вежі його,
14 зверніть очі ваші на міць його та розгляньте будівлі його, щоб переказати поколінням майбутнім.
15 Бо Той Бог є Бог наш поки віку і на віки вічні. Він буде проводжати нас довіку.
У небезпеці:
Псалом 48
1-2 Слухайте це, всі народи, почуйте всі, хто живе на світі.
3 І прості, і вчені, багаті і вбогі.
4 Уста мої висловлять премудрість, і думки серця мого — науку.
5 Прихилю вухо моє до приповістки і на псалтирі відкрию загадку мою.
6 Чого боятися мені в день біди, коли обступлять мене злочинства тих, що доганяють мене?
7 Ви, що надієтеся на силу свою та величаєтеся багатством своїм!
8 Людина ніколи не викупить брата свого, не дасть Богові викупу за нього.
9 Дорога ціна викупу душі його і не буде того повіки,
10 щоб зостався хто жити вічно й не зазнав смерти.
11 Кожний бачить, що й розумні помирають і нерозумні; зарозумілі погибають і багатства свої кидають іншим.
12 Вони думали, що доми їх вічні і оселі їх із роду в рід, землі свої вони назвали своїм іменням.
13 І чоловік, бувши в честі, не розуміє, що рівняється до тварин і уподібнюється їм.
14 Цей шлях їх — безумство їх, хоч і хвалять думки їх ті, що йдуть за ними.
15 Як овець, поглине їх безодня, смерть буде пасти їх, сила покине їх і могила буде житлом їх, а праведні наранок заволодіють усім добром їх.
16 Але Господь спасе душу мою від пекла, коли прийме мене.
17 Не завидуй, коли розбагатіє людина та примножиться слава дому її.
18 Бо як помре, то не візьме з собою нічого, не піде за ним слава його.
19 Хоч за життя він потішає душу свою, і славлять його, що догоджає собі.
20 Але піде він до роду батьків своїх, які ніколи не побачать світу.
21 Так людина, бувши в честі, не розуміє, що вона зрівнялася з тваринами й уподібнюється їм.
Від ворогів, душогубів:
Псалом 82
1-2 Боже, хто подібний до Тебе? Не мовчи і не потурай, Боже.
3 Бо ось вороги Твої загомоніли, і ті, що ненавидять Тебе, підняли голови.
4 Вони підступно змовляються проти народу Твого та радяться проти святих Твоїх.
5 «Ходімо, винищимо їх з-поміж народів, щоб ніхто не споминав більше імені Ізраїля».
6 Змовилися й однодушно стали проти Тебе:
7 сини Едома, Ізмаїліти, Моав і агаряни,
8 Гевал і Аммон, Амалик і філистимляни з людьми тирськими;
9 І Ассур пішов з ними: стали вони на поміч синам Лотовим.
10 Зроби з ними так, як з Мадіямом, Сисарою та Іавимом коло потоку Кисана,
11 що були знищені в Аендорі і стали гноєм для землі.
12 Зроби з ними та князями їх, як з Оривом, Зивом, Зевеєм і Салманом — старшиною їх,
13 що казали: «Візьмемо собі в насліддя святиню Божу».
14 Боже мій! Нехай стануть вони, як порох у вихорі, як солома перед вітром.
15 Як вогонь ліси пожирає, як полум’я, що спалює гори,
16 так пожени їх бурею Твоєю і гнівом Твоїм приведи їх у замішання.
17 Покрий їх безчестям, щоб вони шукали імени Твого, Господи.
18 Нехай будуть осоромлені і застрашені навіки, і з соромом своїм загинуть.
19 І нехай узнають, що ім’я Тобі Господь, і що Ти єдиний Всевишній на всій землі.
Псалом 107
1-2 Готове серце моє, Боже, готове серце моє, буду співати і прославляти в славі моїй.
3 Встань, славо моя, встаньте, псалтирю і гуслі. Встану я рано.
4 Буду славити Тебе, Господи, між народами, буду оспівувати Тебе між поколіннями.
5 Бо превище небес милість Твоя, і до блакиті істина Твоя.
6 Вознесися на небеса, Боже, і по всій землі слава Твоя,
7 щоб спаслися всі ми, улюблені Твої; почуй нас і спаси правицею Твоєю.
8 Бог сказав у святині Своїй: «Піднесуся і розділю Сихем, і долину осель розмірю:
9 Мій Галаад, Мій Манасія, Єфрем — сила голови Моєї, Юда — скипетр Мій,
10 Моав — умивальна чаша Моя, на Едома стану ногою Моєю, земля филистимська скориться Мені».
11 Хто введе мене в укріплене місто, хто приведе мене до Едома?
12 Чи ж не Ти, Боже, що відвернувся від нас і не виходиш, Боже, з військом нашим?
13 Дай нам поміч в утиску, бо марна допомога людська.
14 З Богом ми покажемо силу, Він знищить ворогів наших.
На захист воїнів, що йдуть на війну:
Псалом 111
1 Блаженний чоловік, що боїться Господа і вельми любить заповіді Його.
2 Потужне на землі буде покоління його, рід праведних буде благословенний.
3 Слава і багатство буде в домі його; праведність його перебуватиме вічно.
4 У темряві сяє світло праведникові: він лагідний, милосердний і справедливий.
5 Добрий чоловік має милосердя і в позику дає; на суді він твердо говорить слово своє.
6 Він повіки не захитається. Пам’ять праведникові буде вічна,
7 лихих наклепів він не убоїться; серце його надіється на Господа.
8 Упевнене серце його: він не злякається, коли побачить ворогів своїх.
9 Він роздає щедро, подає вбогим, праведність його перебуватиме вічно, сила його піднесеться в славі.
10 Побачить це безбожник і розгнівається, заскрегоче зубами і згине; бажання нечестивців не здійсниться.
Хто потерпає від жорстоких людей, від злих намірів:
Псалом 33
1-2 Благословлятиму Господа повсякчас, завжди хвала Йому в устах моїх.
3 Господом буде хвалитися душа моя; нехай почують лагідні та звеселяться.
4 Величайте Господа зі мною, і прославимо ім’я Його всі разом.
5 Я шукав Господа, і Він почув мене, і від усіх скорбот моїх визволив мене.
6 Приступіть до Нього і просвітіться, і лиця ваші не осоромляться.
7 Ось убогий благав, і Господь почув його, і від усіх скорбот урятував його.
8 Ангел Господній пильнує тих, що бояться Його, і визволяє їх.
9 Споживіть і побачите, що Благий Господь. Блажен муж, який надіється на Нього.
10 Бійтеся Господа, всі святі Його, бо не знають нестатку ті, що бояться Його.
11 Багаті зубожіли і зголодніли, а ті, що шукають Господа, не будуть позбавлені всякого блага.
12 Прийдіть, діти, послухайте мене, я страху Господнього навчу вас:
15 хто з людей бажає жити і бачити щасливі дні —
14 стримуй язика свого від злого слова, і уста твої нехай не будуть облесливі.
15 Ухиляйся від усього злого й роби добро, будь мирний і пильнуй того.
16 Очі Господні до праведних і вуха Його до молитви їх.
17 Лице ж Господнє проти тих, що чинять зло, щоб знищити з землі й пам’ять про них.
18 Взивають праведні і Господь чує їх, і від усіх скорбот визволяє їх.
19 Близько Господь до зболілих серцем, і покірних духом Він спасає.
20 Багато скорбот у праведника, та від усіх них визволить його Господь.
21 Господь охороняє всі кості їх, і жодна з них не поламається.
22 Смерть же грішників страшна, і ті, що ненавидять праведного, загинуть.
23 Господь визволить душі рабів Своїх, і не загине ніхто з тих, що надіються на Нього.
Псалом 34
1 Суди, Господи, тих, що судять мене, побори тих, що поборюють мене.
2 Візьми зброю Твою і щит, і стань на поміч мені.
3 Вийми меча й загороди дорогу тим, що переслідують мене. Скажи душі моїй: «Я твоє спасіння».
4 Нехай осоромляться ті, що шукають душі моєї. Нехай повернуть назад і покриються безчестям ті, що задумали зло проти мене.
5 Нехай стануть вони, як той порох перед вітром, і ангел Господній нехай прожене їх.
6 Нехай дорога їх буде темна й слизька, і ангел Господній нехай жене їх.
7 Бо вони без вини таємно поставили сітки свої на мене, викопали яму для душі моєї.
8 Нехай же несподівано прийде загибель на нього, і сітка, що він таємно на мене поставив, нехай уловить його, і в ту яму нехай сам упаде, на свою погибель.
9 А душа моя буде радіти Господом, буде втішатися спасінням від Нього.
10 Всі кості мої скажуть: «Господи, хто подібний до Тебе? Ти визволяєш слабого від сильного, бідного і вбогого від гнобителів його».
11 Поставили проти мене свідків неправдивих; про те, чого не знаю я, вони допитують мене.
12 Віддають мені злом за добро, осиротили душу мою.
13 Я ж, коли хворіли вони, одягався в одежу скорботи, смиряв постом душу мою, і молитва моя не спинялась від серця мого.
14 Наче за приятелем, або за братом своїм я побивався, ходив, сумуючи та плачучи, наче за матір’ю.
15 А вони з нещастя мого радіють, збираються та радяться збільшити рани мої, лають мене, не знаю, за що;
16 насміхаються, скрегочуть на мене зубами.
17 Господи, чи довго будеш дивитися на це? Одведи душу мою від злочинства їх, від левів — самотню мою.
18 Я буду прославляти Тебе у зборах великих. Серед численних народів буду вихваляти Тебе.
19 Нехай не тішаться надо мною ті, що ворогують проти мене даремно, не переморгуються очима своїми ті, що ненавидять мене без вини.
20 Бо не про мир говорять вони, а проти мирних землі складають свої замисли.
21 Розширюють на мене уста свої і кажуть: «Добре, добре, бачили очі наші».
22 Ти бачив це, Господи, не мовчи; Господи, не віддаляйся від мене.
23 Встань, Господи, і заступись за правоту мою; розбери справу мою, Господи мій і Боже мій!
24 Розсуди мене, Господи, по правді Твоїй, щоб не величались вони наді мною.
25 Щоб не говорили в серці своїм: «Добре, добре! Цього ми бажали». Щоб не сказали: «Ми з’їли його».
26 Нехай повстидаються й осоромляться ті, що радіють з мого нещастя; нехай покриються соромом і ганьбою ті, що вихваляються проти мене.
27 І нехай радуються й веселяться ті, що співчувають правді моїй; і нехай завжди кажуть: «Який величний Господь, що бажає спокою рабові Своєму!»
28 А язик мій буде звіщати правду Твою та прославляти Тебе по всі дні.
Псалом 74
1-2 Славимо Тебе, Боже, прославляємо Тебе і призиваємо ім’я Твоє, про нього сповіщають чудеса Твої.
3 «Коли виберу час, — каже Господь, — Я по правді розсуджу.
4 Хоч захиталася земля і всі, що живуть на ній, Я утверджу стовпи її».
5 Я кажу нечестивцям: «Не беззаконствуйте!» І до злих: «Не надійтеся на силу свою!
6 Не підносьте високо рогу вашого і не говоріть проти Бога зневажливо!»
7 Бо не від сходу й не від заходу, і не з гір пустині Той, що підносить,
8 а Бог є Суддя: цього принижує, а того підносить.
9 Бо чаша в руці Господній, в ній кипить вино, повне приправ, і Він напуває з неї; а гущу його вижмуть і вип’ють всі беззаконники землі.
10 Я ж радітиму повік, буду співати Богові нашому.
11 Всі роги нечестивців зломлю, і піднесеться сила праведного.
