– Кажуть, що монах, а тим більше архиєрей, дивиться на світ по-особливому – духовними очима, зір яких допомагає чіткіше бачити духовні орієнтири, які ведуть до спасіння. Як молодій людині не втратити цих орієнтирів, тобто спастись у сучасному, модернізованому світі? Та чи потрібні якісь нові методи праці з молоддю у Православні Церкві, щоб уникнути духовного занепаду?– На даний час це дуже актуальне питання тому, що молодь – це наше майбутнє. Проблема цього світу – це загальний відхід від Христа. Включіть телевізор, відкрийте світову павутину Інтернет, візьміть до рук пресу, де провокується безтурботне, аморальне життя. Блуд, розпуста, насильство та інші гріховні пороки просто каламутним потоком вливаються ще в юну, несформовану свідомість молодої людини. Священнослужителі б'ють на сполах, намагаються застерігати своїх духовних чад від духовного розтління. Та хоча Церква є вагомою суспільною інституцією, але вона від'єднана від держави. І дуже рідко владні мужі прислуховуються до голосу Церкви, яка завжди закликала і закликає до вічних цінностей, чеснот та високоморального життя...