Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Неділя 1-ша Великого посту. Торжество Православ’я
    Історія свята Торжества Православ'я Неділя, як підсумок Першого…
  • Найкращі статті hram.lviv.ua про покаяння
    Представляємо збірку публікацій про покаяння, які можна прочитати…
  • ВЕЛИКИЙ КАНОН св. Андрія Критського
    На Великому повечірї в Понеділок, Вівторок, Середу та Четвер першої…
  • Перший тиждень Великого посту
    Великий піст в 2020 році розпочався 2 березня і триватиме шість…
  • Святе Богоявлення. Хрещення Господа Бога і Спаса нашого Ісуса Христа
    Історія Хрещення Господа нашого Ісуса Христа Про Свято Господнього…
  • Популярне
  • Неділя 1-ша Великого посту. Торжество Православ’я
    Історія свята Торжества Православ'я Неділя, як підсумок Першого…
  • Найкращі статті hram.lviv.ua про покаяння
    Представляємо збірку публікацій про покаяння, які можна прочитати…
  • Опитування
    Коли Ти святкуєш Жіночий день?
    у Неділю жінок-мироносиць
    8 березня
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Грудень 2012    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Березень 2020 (4)
    Січень 2020 (2)
    Серпень 2019 (1)
    Липень 2019 (1)
    Квітень 2019 (4)
    Березень 2019 (2)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Бесіда під час Різдвяного посту (ч.1)

    Бесіда під час Різдвяного посту (ч.1)Говіння – це момент, коли з обновленою силою і знову, по-новому ми повинні задумуватися над життям та над собою. Над життям – яким його Господь задумав для нас, і над собою – яким ми це життя зробили. В тому й полягає покаяння, щоб немовби виміряти відстань між тим, що задумав Господь, і тим, що ми здійснили; між тим, що нам було дано і що ми використали чи ні, виконали чи не виконали. Це треба робити – і не раз в житті. Ми часто відкладаємо цю задачу до нашої передсмертної години, до останньої нашої хвороби, до моменту, коли раптом виявимо, що невиліковно хворі або що перебуваємо в смертельній небезпеці. І тоді, перед обличчям страху, перед обличчям смерті, перед небезпекою ми раптом стаємо по відношенню до себе, до життя, до людей, до Бога – серйозними. Ми перестаємо грати в життя. Ми перестаємо жити так, немовби пишемо тільки чернетку, яка колись пізніше – о, набагато пізніше! тому що здається, що часу ж так багато попереду – буде перетворена у щось остаточне. І ніколи цього не буває, тому що старість, старіння тіла, виснаження розуму, раптова смерть, обставини застають нас зненацька і вже не дають часу. І дуже страшно думати, що може настати момент, коли виявиться запізно.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою