Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua
    Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua 26-й рік поспіль…
  • Церковний календар: грудень 2020
    Православний календар грудень 2020 року Божого Життя святих на кожен…
  • Панікадило, дзвони, свічники та інше церковне начиння
    Завод Тризвін - виробник церковного начиння для храмів і монастирів з…
  • Швейна майстерня «‎Ієрей»
    «‎Ієрей» - швейно-вишивальна майстерня, діяльність якої…
  • Ікони під старовину від old-foto.com.ua
    Ікона під старовину може додати молитовного настрою. Тому ікони під…
  • Популярне
  • Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua
    Майстерня сакрального мистецтва sacral-art.com.ua 26-й рік поспіль…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Грудень 2012    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
     
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
    31
     
    Січень 2021 (1)
    Грудень 2020 (11)
    Листопад 2020 (8)
    Жовтень 2020 (5)
    Вересень 2020 (9)
    Серпень 2020 (12)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Бесіда під час Різдвяного посту (ч.1)

    Бесіда під час Різдвяного посту (ч.1)Говіння – це момент, коли з обновленою силою і знову, по-новому ми повинні задумуватися над життям та над собою. Над життям – яким його Господь задумав для нас, і над собою – яким ми це життя зробили. В тому й полягає покаяння, щоб немовби виміряти відстань між тим, що задумав Господь, і тим, що ми здійснили; між тим, що нам було дано і що ми використали чи ні, виконали чи не виконали. Це треба робити – і не раз в житті. Ми часто відкладаємо цю задачу до нашої передсмертної години, до останньої нашої хвороби, до моменту, коли раптом виявимо, що невиліковно хворі або що перебуваємо в смертельній небезпеці. І тоді, перед обличчям страху, перед обличчям смерті, перед небезпекою ми раптом стаємо по відношенню до себе, до життя, до людей, до Бога – серйозними. Ми перестаємо грати в життя. Ми перестаємо жити так, немовби пишемо тільки чернетку, яка колись пізніше – о, набагато пізніше! тому що здається, що часу ж так багато попереду – буде перетворена у щось остаточне. І ніколи цього не буває, тому що старість, старіння тіла, виснаження розуму, раптова смерть, обставини застають нас зненацька і вже не дають часу. І дуже страшно думати, що може настати момент, коли виявиться запізно.
    Сортувати статті за: датою | популярністю | відвідуваністю | коментарями | абеткою