23-25 червня 2010 р. у Львові проходить ІІІ Міжнародний Конґрес «Діаспора як чинник утвердження держави Україна у міжнародній спільноті: сучасний вимір, проекція в майбутнє».
Під час урочистого відкриття Конґресу у Львівському національному театрі опери та балету ім. С.Крушельницької з благословення митрополита Львівського і Сокальського Андрія слово привітання та благословення Святішого Філарета Патріарха Київського і всієї Руси-України зачитав ректор Львівської православної богословської академії протоієрей Ярослав Ощудляк:
- Шановні пані та панове!
Від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату сердечно вітаю вас з початком роботи Конгресу.
Українська діаспора у світі протягом ХХ ст. була місцем життя, громадської, творчої та політичної діяльності сотень і тисяч українських патріотів, які обставинами часу були вимушені емігрувати з Батьківщини. Бідність та економічна скрута наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть, поразка визвольних змагань 1917-1920 рр., трагічні події Другої Світової війни змусили багатьох наших співвітчизників шукати свою нову домівку в країнах Європи або й за океаном.
Але, незважаючи ні на що, українці діаспори завжди зберігали та продовжують зберігати любов до України та до рідної Української Церкви. Саме патріотичні організації та церковні громади у багатьох країнах стали першими українськими діаспорними осередками, які гуртували навколо себе переселенців та вигнанців. Значною мірою завдяки їм у час більшовицького панування на Батьківщині світ чув правдиве слово про Україну – українці діаспори вголос говорили про жахи Голодомору та колективізації, про утиски Церкви та репресії, про насильницьку русифікацію та інші злочини влади.
З різних причин українці емігрували не лише на Захід, але й на Схід. Когось вислали з Батьківщини, хтось поїхав добровільно шукати працю та долю. Зараз українська діаспора лише в Росії складає кілька мільйонів. Але, на відміну від українців на Заході та росіян в Україні, вона не має практично жодних можливостей для задоволення своїх національно-культурних потреб – немає належної кількості українських шкіл, бібліотек, курсів з вивчення рідної мови, поодинокими залишаються українські парафії.
Також не можна залишатися осторонь і проблем, які виникли вже в наш час, коли сотні тисяч українців виїхали до країн Європи та в Росію на заробітки – часто не маючи в країнах перебування легального статусу та елементарних прав і юридичного захисту.
Зважаючи на все це Україна, як Батьківщина всіх українців у світі, повинна не лише бути вдячною тим своїм дітям, які їй допомагають, своїм впливом підтримуючи її авторитет та сприяючи її інтересам. Україна також повинна виявляти постійну турботу про тих, хто потребує захисту своїх прав і свобод, не забувати тих, хто вимушено покинув рідну землю в пошуках заробітку та сприяти тому, щоб вони могли збудувати гідне життя, повернувшись додому.
Шановні учасники Конгресу!
Бажаю вам плідної роботи, цікавих й пізнавальних виступів, корисних рішень і закликаю на вас Боже благословення!
З повагою –
ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України
На урочистому відкритті були присутні представники Львівської облдержадміністрації, міський голова Львова п. Андрій Садовий, духовенство Православної та Католицької Церков.
На Конґрес прибуло понад 400 делегатів більш як з 20 країн світу (США, Росія, Білорусь, Естонія, Словаччина, Канада, Казахстан тощо). Після урочистого відкриття свою роботу Конґрес продовжив у тематичних секціях.
Назарій ЛОЗИНСЬКИЙ,
викладач ЛПБА – для Церква.info
Під час урочистого відкриття Конґресу у Львівському національному театрі опери та балету ім. С.Крушельницької з благословення митрополита Львівського і Сокальського Андрія слово привітання та благословення Святішого Філарета Патріарха Київського і всієї Руси-України зачитав ректор Львівської православної богословської академії протоієрей Ярослав Ощудляк:
- Шановні пані та панове!
Від імені Української Православної Церкви Київського Патріархату сердечно вітаю вас з початком роботи Конгресу.
Українська діаспора у світі протягом ХХ ст. була місцем життя, громадської, творчої та політичної діяльності сотень і тисяч українських патріотів, які обставинами часу були вимушені емігрувати з Батьківщини. Бідність та економічна скрута наприкінці ХІХ – на початку ХХ століть, поразка визвольних змагань 1917-1920 рр., трагічні події Другої Світової війни змусили багатьох наших співвітчизників шукати свою нову домівку в країнах Європи або й за океаном.
Але, незважаючи ні на що, українці діаспори завжди зберігали та продовжують зберігати любов до України та до рідної Української Церкви. Саме патріотичні організації та церковні громади у багатьох країнах стали першими українськими діаспорними осередками, які гуртували навколо себе переселенців та вигнанців. Значною мірою завдяки їм у час більшовицького панування на Батьківщині світ чув правдиве слово про Україну – українці діаспори вголос говорили про жахи Голодомору та колективізації, про утиски Церкви та репресії, про насильницьку русифікацію та інші злочини влади.
З різних причин українці емігрували не лише на Захід, але й на Схід. Когось вислали з Батьківщини, хтось поїхав добровільно шукати працю та долю. Зараз українська діаспора лише в Росії складає кілька мільйонів. Але, на відміну від українців на Заході та росіян в Україні, вона не має практично жодних можливостей для задоволення своїх національно-культурних потреб – немає належної кількості українських шкіл, бібліотек, курсів з вивчення рідної мови, поодинокими залишаються українські парафії.
Також не можна залишатися осторонь і проблем, які виникли вже в наш час, коли сотні тисяч українців виїхали до країн Європи та в Росію на заробітки – часто не маючи в країнах перебування легального статусу та елементарних прав і юридичного захисту.
Зважаючи на все це Україна, як Батьківщина всіх українців у світі, повинна не лише бути вдячною тим своїм дітям, які їй допомагають, своїм впливом підтримуючи її авторитет та сприяючи її інтересам. Україна також повинна виявляти постійну турботу про тих, хто потребує захисту своїх прав і свобод, не забувати тих, хто вимушено покинув рідну землю в пошуках заробітку та сприяти тому, щоб вони могли збудувати гідне життя, повернувшись додому.
Шановні учасники Конгресу!
Бажаю вам плідної роботи, цікавих й пізнавальних виступів, корисних рішень і закликаю на вас Боже благословення!
З повагою –
ФІЛАРЕТ,
Патріарх Київський і всієї Руси-України
На урочистому відкритті були присутні представники Львівської облдержадміністрації, міський голова Львова п. Андрій Садовий, духовенство Православної та Католицької Церков.
На Конґрес прибуло понад 400 делегатів більш як з 20 країн світу (США, Росія, Білорусь, Естонія, Словаччина, Канада, Казахстан тощо). Після урочистого відкриття свою роботу Конґрес продовжив у тематичних секціях.
Назарій ЛОЗИНСЬКИЙ,
викладач ЛПБА – для Церква.info