Увійти за допомогою:
Слідкуйте за нами:
Розділи новин
  • Нові публікації
  • Коментують
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Неділя 2-га Великого посту
    Євангельське читання Проповідь патріарха Філарета Проповідь…
  • ТИЖНІ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
    У другу неділю Великого посту звершується пам'ять св. Григорія…
  • Сценарій вертепу "Божі пастушки"
    Дійові особи: 4 Пастушки, і Ангел. (Пастушки й Ангел входять на…
  • Преподобний Порфирій Кавсокалівіт
    Житіє старця Чудеса святого Цитати та поради преподобного (частина…
  • Популярне
  • Благовіщення Пресвятої Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії
    Історія Благовіщення Пресвятої Діви Марії Про свято Благовіщення…
  • Опитування
    Ти святкуєш 8 липня православний День закоханих?
    так
    ні
    святкую день Валентина
    а що це за свято?
    • Хмаринка теґів
    • Календар
    • Архів
    «    Квітень 2019    »
    ПнВтСрЧтПтСбНд
    1
    2
    3
    4
    5
    6
    7
    8
    9
    10
    11
    12
    13
    14
    15
    16
    17
    18
    19
    20
    21
    22
    23
    24
    25
    26
    27
    28
    29
    30
     
    Квітень 2019 (1)
    Березень 2019 (2)
    Грудень 2018 (2)
    Листопад 2018 (1)
    Жовтень 2018 (1)
    Серпень 2018 (1)

    Знайшли помилку?

    Виділіть слова з помилкою і натисніть Ctrl + Enter

    Преподобний Євфимій Великий

    Преподобний Євфимій Великий походив з міста Мелітини у Вірменії, біля ріки Євфрат. Батьки його, Павло й Діонисія, знатні люди, були благочестивими християнами. Довгий час вони не мали дітей і, нарешті, після старанних молитв, у них народився син, появі на світ якого передувало Божественне видіння, що передбачало дитині велике майбутнє. Батько преподобного Євфимія незадовго помер, і мати, виконуючи обітницю присвятити сина Богові, віддала його на виховання своєму братові, пресвітерові Євдоксію. Той представив отрока єпископові Мелітинської церкви Отрію, який з любов’ю прийняв на себе турботи про нього. Бачачи його добру поведінку, єпископ незабаром поставив його читцем. Потім святий Євфимій прийняв чернецтво і був посвячений в сан пресвітера. Одночасно йому було доручене управління всіма міськими монастирями. Преподобний Євфимій часто відвідував монастир святого Полієвкта, а в дні Великого посту віддалявся в пустелю.

    Посада управителя монастирів обтяжувала подвижника, який шукав безмовності, і він на 30-му році свого життя таємно пішов з міста і відбув до Єрусалиму, де, поклонившись святим місцям, пішов у Фаранську лавру. Там, знайшовши поза монастирем відокремлену порожню хатину, оселився в ній, здобуваючи їжу плетенням кошиків. Неподалік подвизався преподобний Феоктист. Обоє мали одне прагнення до Бога, одну волю, одну мету. Зазвичай, після свята Богоявлення, вони віддалялися в Кутилійську пустелю (неподалік від Єрихона). Одного разу ж залишилися там, обравши в горах важкопроходиме місце, і оселилися в печері.

    Однак, незабаром Господь відкрив їхнє усамітнення для користі багатьох людей: пастухи, переганяючи свої череди, знайшли їх печеру й розповіли в селищі. До пустельників почали стікатися люди, котрі шукали духовної користі. Поступово виник чернечий гуртожиток, кілька ченців прийшло з Фаранской обителі, серед них Марин і Лука. Управляти новим монастирем преподобний Євфимій доручив своєму другові Феоктистові, а сам став духівником братії. Він наставляв свою братію: “Знайте, що тим, хто бажає провадити чернече життя слід не мати своєї волі, завжди перебувати в послуху й смиренні, а в розумі мати пам’ять смертну, боятися Суду й вогню вічного та бажати Царства Небесного”.

    Юним ченцям преподобний заповідав із внутрішнім Богомислям поєднувати тілесну працю. “Якщо миряни, - казав він, - багато трудяться, щоб прогодувати себе і свою родину та, крім того, дають милостиню і приносять жертви Богові, тим більше ми, ченці, повинні трудитися, щоб уникнути ледарства й не годуватися чужою працею”. Авва вимагав, щоб ченці зберігали мовчання в церкві під час Богослужіння і на трапезі. Молодим ченцям, які бажали постити більше за інших братів, він не дозволяв дотримуватися своєї волі, але наставляв їх споживати загальну їжу на трапезі з помірністю, не пересичуючись.

    У ті роки преподобний Євфимій навернув і хрестив багатьох арабів, серед яких був воєначальник Аспевет із сином Теревоном, якого преподобний Євфимій зцілив від хвороби. Аспевет отримав при Хрещенні ім’я Петро і, згодом, був єпископом серед арабів.

    Слава про чудеса, вчинені преподобним Євфимієм, швидко поширювалася. Звідусіль почали стікатися люди, приводячи з собою хворих, які діставали зцілення. Будучи не в силах переносити людський поголос і славу, преподобний таємно пішов з монастиря, взявши із собою лише найближчого учня Дометіана. Він пішов у пустелю Рува й оселився на високій горі Марда, біля Мертвого моря. У пошуках самоти преподобний заглибився в пустелю Зиф і оселився в печері, в якій колись переховувався святий цар Давид від переслідувань царя Саула. Там преподобний Євфимій заснував монастир, а в самій печері Давидовій влаштував церкву. В той час преподобний Євфимій відвернув багатьох ченців-пустельників від маніхейської єресі, чинив чуда, зцілював хворих і одержимих бісами.

    Відвідувачі, що приходили до святого, порушували спокій пустельника, який любив безмовність, і він вирішив повернутися в залишений ним монастир святого Феоктиста. Дорогою преподобний уподобав відокремлене місце на горі й зупинився на ньому. Там згодом було поховане його святе тіло.

    Блаженний Феоктист із братією вийшов назустріч преподобному Євфимію і молив його повернутися в монастир, але преподобний не погодився. Однак він обіцяв приходити в обитель в неділі на спільні Богослужіння.

    Преподобний Євфимій не хотів мати будь-кого поблизу, чи влаштовувати кіновию або лавру, але Господь у видінні звелів йому не відганяти прихожих до нього заради спасіння душі. Через якийсь час біля нього знову зібралися брати, і він влаштував лавру за зразком Фаранської лаври. В 429 році, коли преподобному Євфимію було 52 роки, Єрусалимський Патріарх Ювеналій освятив лаврську церкву і поставив обителі пресвітерів і дияконів.

    Лавра спочатку була бідна, але преподобний твердо надіявся на Бога, Який може послати людям все необхідне. Одного разу в лавру прийшло близько 400 осіб прочан - вірменів з Єрусалима, які були голодні. Побачивши це, преподобний Євфимій покликав економа і звелів йому нагодувати мандрівників. Економ відповів, що в монастирі немає такої кількості їжі. Однак, преподобний наполягав. Прийшовши в приміщення для зберігання хліба, економ побачив у ньому безліч хліба. Те ж саме відбулося з вином і оливою. Подорожні їли на славу Божу, наситилися і після цього лишився ще тримісячний запас їжі для братії. Так Господь створив чудо за вірою святого Євфимія.
    Одного разу хтось із ченців відмовився виконати призначений йому послух. Незважаючи на те, що преподобний, покликавши його, переконував коритися, чернець опирався. Тоді преподобний голосно вигукнув: “Побачиш, що буває нагородою за непокору!”. Чернець впав на землю в нападі біснування. Братія почала просити за нього авву, і тоді преподобний Євфимій зцілив непокірного, котрий, опритомнівши, просив прощення й обіцяв виправитися. “Послух, - сказав святий Євфимій, - велика чеснота. Господь любить слухняність більше за жертву, а неслухняність веде до смерті”.

    Два брати в обителі святого Євфимія почувалися обтяженими строгим способом життя і задумали були втекти. Бачачи духом їхній намір, преподобний покликав їх і довго переконував полишити згубний намір. Він казав: “Не слід слухатися думок, що вселяють сум і ненависть до місця, в якому живемо, і які навіюють бажання піти в інше місце. Нехай чернець не думає, що, перейшовши в інше місце, він досягне чогось хорошого, бо добра справа досягається не місцем, а твердою волею і вірою. І дерево, яке пересаджують часто на інше місце, не приносить плодів”.

    В 431 році в Ефесі відбувся III Вселенський Собор, спрямований проти єресі Несторія. Преподобний Євфимій радів утвердженню Православ’я і засмучувався через архієпископа Антиохійського Іоана, котрий, будучи православним, захищав Несторія.

    В 451 році в Халкідоні відбувся IV Вселенський Собор проти єресі Діоскора, який, на противагу Несторію, стверджував, що в Господі Ісусі Христі одне лише єство - Божественне, яке поглинуло у втіленні природу людську (так звана єресь монофізитів).

    Преподобний Євфимій прийняв сповідання Халкидонского Собору і визнав його православним. Звістка про це швидко поширилася серед ченців і пустельників, і багато хто з них, які раніше неправильно вірували, за прикладом святого Євфимія, прийняли сповідання Халкидонского Собору.

    За своє подвижницьке життя і тверде сповідання православної віри святий Євфимій отримав найменування Великого. Обтяжуючись спілкуванням зі світом, святий авва пішов на деякий час у внутрішню пустелю. Після його повернення в лавру дехто з братів бачили, що, коли він звершував Божественну літургію, вогонь сходив з небес і оточував святого. Сам же преподобний відкрив декільком ченцям, що часто бачив Ангела, що звершує разом з ним святу Літургію. Преподобний мав дар прозорливості, бачив внутрішні порухи духу і знав людські думки. Коли ченці причащалися Святих Таїн, преподобному було відкрито - хто приступає гідно, а хто в осуд собі.

    Коли преподобному Євфимію було 82 роки, до нього прийшов блаженний Сава (майбутній Сава Освячений, пам’ять 5 грудня), тоді ще юнаком. Старець прийняв його з любов’ю й послав у монастир до преподобного Феоктиста. Він пророчив, що чернець Сава просіяє в чернечому житії.

    Коли святому виповнилося 90 років, його сподвижник і друг преподобний Феоктист важко занедужав. Преподобний Євфимій пішов відвідати друга й залишився в монастирі, попрощався з ним, був присутній при кончині. Поховавши тіло, він повернувся в лавру.

    Час смерті було відкрито преподобному Євфимію з особливої милості Божої. В день пам’яті преподобного Антонія Великого, 17 січня, преподобний Євфимій благословив звершити всенічну і, скликавши пресвітерів до вівтаря, сказав їм, що більше вже не звершить з ними жодної всенічної, бо Господь кличе його від дочасного життя. Всі сповнилися великим смутком, а преподобний звелів братії вранці зібратися в нього. Він почав навчати братів: “Якщо любите мене, дотримуйте моїх заповідей, здобувайте любов, яка є спільницею досконалості. Ніяка чеснота неможлива без любові і смиренності. Сам Господь заради любові до нас упокорився і зробився Людиною, як і ми. Ми повинні тому безперестанно воссилати Йому похвали, особливо ми, хто відрікся від бунтівливого світу. Церковних служб ніколи не нехтуйте, перекази й устави монастирські ретельно зберігайте. Якщо хто із братів бореться з нечистими помислами, - безперестанно наставляйте, повчайте, щоб диявол не схилив брата до падіння.

    Додаю також і іншу заповідь: нехай ворота обителі ніколи не будуть замкнені для мандрівників і все, що маєте, пропонуйте нужденним, тим же, хто бідує у напастях надавайте посильну поміч”. Потім, давши настанови щодо керівництва братіями, преподобний обіцяв перебувати духом з усіма, хто бажає нести подвиги в його обителі довіку.

    Відпустивши всіх, преподобний Євфимій залишив біля себе одного учня Дометіана й, пробувши з ним усередині вівтаря 3 дні, помер 20 січня в 473 році у віці 97-мі років.

    На поховання святого авви негайно стеклася безліч ченців з монастирів і пустель, серед яких був святий Гарасим. Прибув також патріарх Анастасій з кліром, нітрійські ченці Мартирій та Ілля, які згодом були Єрусалимськими Патріархами, про що їм пророкував преподобний Євфимій.

    Блаженний Дометіан не відходив від гробу вчителя 6 діб. На 7-й день він побачив свого авву, який радісно звістив улюбленому учневі: “Ходи, чадо, до приготовлених тобі покоїв, бо я вблагав Владику Христа, щоб ти був зі мною”. Розповівши братам про видіння, святий Дометіан прийшов у церкву й у радості віддав свій дух Господові. Він був похований поруч зі святим Євфимієм. Мощі преподобного Євфимія Великого перебували в його монастирі в Палестині, в XII столітті їх бачив російський прочанин ігумен Данил.
    Пам'ять - 2 лютого.


    Українська Автокефалія
    • Переглядів: 2195
    Сподобалося? Розкажи друзям:
    • Коментарі (0)
    • Вконтакті
    • Facebook
    • Довідка
    Бажаєте висловитися?

    Рекомендуємо Вам авторизуватися, в цьому випадку ви зможете підписатися на коментарі до статей і бачити інформацію, приховану від анонімних відвідувачів.

    Без реєстрації на сайті, ви можете залишати коментарі через спеціальні плагіни.
    Вкладка Коментарі - стандартна форма сайту Hram.Lviv.UA
    Вкладка ВКонтакті - дозволяє опублікувати відгук через vk.com
    Вкладка Facebook - дозволяє опублікувати відгук через Facebook.com