Тропар, глас 1
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови насліддя Твоє, перемогу побожному народові нашому на супротивників подай і Хрестом Твоїм охороняй нас — оселю Твою.

Величання
Величаємо Тебе, Життєдавче Христе і шануємо Хрест Твій Святий, ним же нас спас від неволі ворожої.

Кондак, глас 4
Вознісся на Хрест волею, Христе Боже, даруй щедроти Твої новому людові Твоєму, що носить ім’я Твоє. Звесели силою Твоєю благовірних людей, подаючи їм перемогу над супротивниками зброєю миру - Хрестом Твоїм - непоборним знаменом перемоги

Прокимен, глас 4
Спаси, Господи, людей Твоїх і благослови наслїдця Твоє.

Причасний
Яви на світло лиця Твого, Господи.

Тропар, глас 8
Страстотерпче святий і цілителю Пантелеймоне, моли Милостивого Бога, щоб гріхів прощення подав душам нашим.

Кондак, глас 5
Наслідувач цей Милостивого Бога, і зцілень благодать від Нього прийняв; страстотерпче і мученику Христа Бога, молитвами твоїми душевні наші недуги зціли, відганяючи завжди спокуси від тих, що співають вірно: спаси нас, Господи.

Тропар
Перед святою Твоєю іконою, Владичице, ті, що моляться, зцілень сподобляються, віри істинне пізнання приймають і агарянське нашестя відбивають. Тим же і нам, що до Тебе припадаємо, гріхів прощення попроси, помислами благочестя серця наші просвіти і до Сина Твого молитву піднеси про спасіння душ наших.

Богородичний
Непрохідні врата, таємно запечатані, благословенна Богородице Діво, прийми моління наші і піднеси Сину Твоєму і Богу, нехай спасе Тобою душі наші.

Величання
Величаємо Тебе, Пресвятая Діво, і шануємо чесну ікону Твою, її ж від літ древніх на горі Почаївській прославила еси.

Тропар, глас 4
У тілі ангел, пророків основа, другий предтеча пришестя Христового — Ілля славний з висоти послав Єлисеєві благодать недуги відганяти і прокажених очищати. Тому і всім, що шанують його, надає зцілення.

Величання
Величаємо тебе, пророче Божий Ілле славний, і шануємо на вогняній колісниці славне сходження твоє на небеса.

Кондак, глас 2
Пророче і провидче великих діл Бога нашого, Іллє великоіменитий, що словом своїм ти зупиняв і збирав дощові хмари. Моли за нас Єдиного Чоловіколюбця.


Тропар і кондак, як на ранній.

Прокимен, глас 4
Ти ієрей повік за чином Мелхиседековим.

Причасний
В пам'ять вічну буде праведник... Алилуя.

Тропар, глас 4
Як до апостолів подібні і слов’янських країн учителі, Кириле й Мефодію богомудрії, Владику всіх моліте, щоб усі народи слов’янські утвердив у православ’ї й однодумності, умиротворив світ і спас душі наші.

Кондак, глас З
Священну двійцю просвітителів наших шануймо, — що перекладом Божественних Писань виточили нам джерело Богопізнання, з якого аж донині сповна черпаючи, ми ублажаємо вас, Кириле і Мефодію, що перед Престолом Вишнього стоїте і тепло молитеся за душі наші.

Величання
Величаємо вас, святії рівноапостольні Мефодію і Кириле, що усі слов’янські країни ученням своїм просвітили і до Христа привели.

Прокимен, глас 7
Чесна перед Господом смерть преподобних Його.

Тропар, глас 4
Настав день світлого торжества, і місто Бар радується, і з ним вселенна вся веселиться піснями і співами духовними. Сьогодні бо священне торжество перенесення чесних і многоцілющих мощей святителя й чудотворця Миколая, як сонце незаходиме, возсіяло світлосяйним промінням і відганяє темряву спокус і бід від тих, що з вірою взивають: “Спасай нас, як заступник наш великий, Миколаю”.

Кондак, глас З
Зійшли, як зоря, від сходу до заходу, твої мощі, святителю Миколаю, море ж освятилося шестям твоїм, і місто Бар приймає через тебе благодать. Бо ради нас ти явився як чудотворець, предивний і милостивий.

Величання
Величаємо тебе, святий отче Миколаю, і шануємо святу пам’ять твою, ти бо молиш за нас Христа Бога нашого.

Вознесіння входить до дванадцяти церковних свят, а отже, зустрічаємо його на іконостасах із празничковим рядом.

На відмінно від багатьох інших празничків, композиція Вознесіння практично незмінна.

Ікона поділена на дві частини - земну, на якій бачимо одинадцять апостолів та Богородицю посередині; та небесну - на ній зображено Христа в Славі. Зазвичай, Ісус одягнений у золото-багряну або білосніжну одіж та благословляє одною або обома руками. Він сидить у мандорлі, що символізує небесні сфери (інколи бачимо ще й веселку як Його престіл). Найчастіше, мандорлу до небес піднімають два або чотири ангели. Ще два стоять поміж апостолів і пальцями вказують на Христа. Від 17 ст. замість круглої мандорли зображали більш реалістичні хмари, більш буквально трактуючи Євангелія. Слід зазначити, що зображення Ісуса в мандорлі і з білосніжним або сяючим золотом одягом ґрунтується на сюжеті Преображення, яке більш детально описує Христа в Славі.

Божа Мати є Джерелом Життя, бо від Неї народився Христос — Дорога, Істина й саме Життя. Тому нікого, напевно, не дивує, що в багатьох містах і селах України підносяться біля криниць і струмків храми Живоносного Джерела, присвячені нашій Заступниці. Здається, такий звичай існував завжди. Проте все має свій початок.
Ця історія сталася з візантійським воєводою Левом багато-багато сторіч тому — 450 року. У п’ятницю Світлої Седмиці воєвода вирішив прогулятися в гаю, що ріс неподалік від Константинополя. На дорозі він зустрів сліпого. Бідолаха довго блукав, тому зовсім знесилився та помирав від спраги. Лев пожалів нещасного. І хоча сам він був людиною заможною та сановитою, не погордував бідним калікою, а взявся йому допомогти. Він посадив сліпого під деревом, а сам пішов шукати для нього води. Довго блукав воєвода околицями, а джерела так і не знайшов. Він уже й не сподівався на це. Аж раптом почув жіночий голос: «Не втрачай надії, імператоре Леве, прямуй у гущавину. Там ти знайдеш джерело. Набери з нього води та напій спраглого, а потім нею змасти його очі. Тоді зрозумієш, ХТО тут до тебе промовляє». Лев здивувався, що його назвали імператором, але пішов туди, куди звелів йому голос. Він справді знайшов у гущавині джерело, в якому плавало сім золотих рибок. Воєвода набрав із нього води й приніс сліпому. Не встиг він помастити йому очі, як той прозрів. Тоді побожний сановник зрозумів, що до нього промовляла Сама Цариця Небесна. Звістка про чудесне уздоровлення сліпого облетіла столицю та її околиці, й багато людей, особливо хворих, стали приходити до джерела. Від його води часто відбувалися зцілення. Тому джерело почали називати «Живоносним».
Святкування - у п’ятницю Світлої Седмиці.