У зв’язку з незаконним і жорстоким розігнанням мирного зібрання у м. Києві 30 листопада та численними провокаціями.

Підтримуючи заяви патріарха Філарета і митрополита Володимира, ми:

1. Засуджуємо насильницький розгін мирної акції протесту 30 листопада у м. Києві.
2. Разом з тим ми засуджуємо будь-які прояви насильства під час акцій протесту, метою яких є дискредитація мирних мітингів і запровадження режиму надзвичайного стану.
3. Нагадуємо, що кожен відповідає за свою країну перед Богом, прадідами, які боролись за незалежну та суверенну державу, дітьми, які будуть жити в цій державі, та перед самим собою.
4. Закликаємо виявляти свій громадський протест проти насильницьких дій влади ВИКЛЮЧНО МИРНИМ ШЛЯХОМ.
5. Закликаємо молодь і всіх українців бути мудрими, як змії, та лагідними, як голуби, - не піддаватись провокаціям, які вигідні ворогам України, та агресивним настроям, які вигідні дияволу.
6. Не політизувати заяви патріарха Філарета та митрополита Володимира, а також дану заяву.
7. Закликаємо до посиленої молитви за Україну.

Сьогодні наше суспільство переживає один з найскладніших моментів новітньої історії, тому Церква не може мовчки стояти осторонь.

Події попередніх місяців та тижнів переконують, що переважна більшість наших співгромадян підтримують європейську інтеграцію України. На захист своїх прагнень вони вийшли на публічні масові акції. Ці акції проводилися в цілому мирно та без насильства, до чого громадян також закликала і наша Церква, й інші Церкви та релігійні організації.

Київський Патріархат разом з українським народом підтримував і продовжує підтримувати європейську інтеграцію та бачить майбутнє України у колі незалежних держав об’єднаної Європи.

Після початку масових громадянських акцій ми неодноразово зверталися також і до правоохоронних органів та інших представників держави із закликом забезпечити громадянам гарантоване Конституцією право мирно висловлювати свою позицію. На жаль цей наш заклик не був почутий.

Вночі 30 листопада із застосуванням жорстокого насильства учасники акції були вигнані з Майдану Незалежності. Кадри цієї події нагадують про 18 липня 1995 року, коли було застосовано силу до учасників похорону Патріарха Володимира (Романюка).

Як Церква ми морально засуджуємо жорстоке застосування сили до мирних громадян, яке відбулося сьогодні на столичному Майдані Незалежності. Також ми закликаємо всіх – особливо міліцію, але також і учасників громадських акцій, не допустити подальшого примноження насильства.

Бо можливо саме цього – розгортання великого громадянського конфлікту та розколу країни, знищення нашої державності – добиваються ті сили, які за будь-яку ціну прагнуть не допустити інтеграції України з об’єднаною Європою.

Майбутнє нам невідоме. Але хочемо, щоби всі знали: Київський Патріархат – з українським народом. Незалежно від того, які на нас чекають випробування.

За свідченням Господа Ісуса Христа молитва має велику здатність руйнувати силу та підступи диявола. Тому саме зараз, окрім іншого, особливо потрібною є молитва про Україну, про збереження нашого спільного дому від руйнівної міжусобної ворожнечі. До цієї посиленої молитви я закликаю всіх віруючих.

З важким серцем, але з твердою надією на Господню милість і допомогу, промовляю разом з вами: «Боже Великий, Єдиний, нам Україну храни!»

Закликаю на весь український народ Боже благословення!


30 листопада 2013 р.

У зв’язку з останніми політичними подіями в країні.Благословляємо в усіх храмах і монастирях Української Православної Церкви в неділю 1 грудня за Божественною літургією та в усі наступні дні Різдвяного посту звершувати молитву «про примноження любові та викорінення усякої ненависті і злоби».

Закликаємо духовенство і всіх вірних Української Православної Церкви незалежно від їх політичних поглядів до спільної молитви за мир, любов та злагоду, подолання розбрату і ворожнечі, недопущення насильства та розв’язання непорозумінь.

Нагадуємо всім політичним лідерам і державним діячам, що вважають себе віруючими і християнами, біблійну мудрість про те, що «усяке царство, що розділилося в собі, спустошиться; і всяке місто чи дім, що розділився в собі, не встоїть» (Мф. 12, 25).

Нагадуємо, що всі ми діти єдиного Бога і громадяни однієї країни. Тому маємо зробити все, щоб політичний процес не виходив за межу Божих Заповідей і християнської моралі, за рамки Конституції та законів України.

Пам'ятаємо, що Господь заповідував нам любити один одного, бути братами і сестрами, бути миротворцями і перемагати зло добром.

Благодать Господа нашого Ісуса Христа і любов Бога і Отця хай буде з усіма нами. Амінь.

Оптимальним віком для народження дітей вважається 18-28 років для першої вагітності (деякі лікарі вважають і до 30 років) і до 35 років - для другої. Для чоловіків оптимальним віком для зачаття вважається від 18 до 45 років. Правда, вони здатні на це і після 60, але з віком погіршується якість і рухливість сперматозоїдів, підвищується ризик генетичних дефектів. Сперматозоїди оновлюються кожні 3 місяці. А дівчинка народжується із готовими яйцеклітинами, які ще не дозріли. Так з початку пубертатного періоду (статевого дозрівання), коли у жінки близько 300 тис. яйцеклітин, з віком втрачається приблизно 13 тис. яйцеклітин в рік. До 37 років в організмі їх залишається близько 25 тис., і з цього моменту їх кількість стрімко зменшується. До 43 років, як не сумно, запас практично вичерпується, відповідно, шанси завагітніти дуже малі.
Цікаві дослідження вчених про ризик народження дитини з аномаліями, наприклад синдромом Дауна. Ризик планомірно зростає з кожним роком, збільшуючись удвічі між 35 і 38 роками і в десять разів між 38 і 48. Якщо в 35 років один випадок синдрому Дауна припадає на кожні 335 зачать, то в 48 років - один на кожні 15.

У нашому духовному житті є наче "два календарі": один - божественний, а інший - диявольський. Божественний називається "сьогодні". Сьогодні навернись до Господа, сьогодні покайся, бо завтра може бути пізно. А диявольський називається "завтра": відклади на завтра, бо ж сьогодні ти ще молодий, живи для свого задоволення, а коли постарієш, то покаєшся. Але не можна запускати захворювання, бо воно стане смертним, не можна відкладати покаяння - бо це може призвести до духовної смерті...

Однією із найсерйозніших проблем духовного життя віруючої людини є проблема віри. Більшість людей, вважаючи себе віруючими, абсолютно не мають ніякої віри. Що рухає ними в духовному житті? Чи знають вони про це?
Часом ми навіть не підозрюємо, наскільки сильну владу має марновірство над людиною в її гріховному стані. Багато хто, і навіть, як не дивно, християни, які відвідують церкву не один рік, і не здогадуються, що у своєму духовному житті вони керуються зовсім не вірою, а чистим марновірством.
Що таке марновірства і чому сучасна людина в них вірить - про це в бесіді з настоятелем храму на честь ікони Божої Матері «Утамуй мої печалі» м. Саратова, ігуменом Нектарієм (Морозовим).

21 листопада, в день пам'яті архистратига Михаїла та інших Небесних Сил безплотних, Свята Церква звертає увагу на біду, яка стала буденною сьогодні. На превеликий жаль, майже щодня ми чуємо про автокатастрофи, які часто закінчуються трагічно. Гріх - набута якість людської природи, яка переслідує нас щодня. Але важко усвідомити і простити безвідповідальність та необдуманість, яка призводить до завершення земного життя. Більше того, часто жертвою дорожньо-транспортної пригоди стають невинні люди, які страждають від сп'янілих чи невиправдано ризикованих водіїв - що робить такі вчинки неприйнятними для існування в соціумі. Сідаючи за кермо, кожен мусить пам'ятати про ціну Божого творіння - ціну життя людини. В разі нехтування власною безпекою, кожен учасник дорожнього руху мусить пам'ятати про оточуючих та запитати себе, чи готовий він наразити на небезпеку інший об'єкт Божої любові.

Перевіряй самого себе щоденно: що ти посіяв в рахунок майбутнього віку, пшеницю чи терен? Дослідивши себе, готуйся до виправлення на наступний день і таким чином все життя проводи. Якщо погано проведений був день нинішній, так що ти ні молитви порядно Богові не приніс, ні не сокрушився серцем жодного разу, ні не упокорився в думці, ні милостині чи милосердя нікому не вчинив, ні не простив винного, ні не стерпів образи, навпаки ж, не стримався від гніву, не стримався в словах, їжі, питті, або в нечистих думках розум свій тримав, все це розглянувши за совістю, засуди себе і намірся наступного дня бути уважнішим у доброму та обережнішим у злому.

Зважаючи на велику й закономірну зацікавленість молодих людей темою «Таїнства Православної Церкви», а також на те, що далеко не всі змогли прийти на лекцію у вересні в рамках проекту «Щомісячні зустрічі православної молоді», о. Михайло Садовський написав тематичну статтю. Зрозуміла річ, що таку цікаву й обширну тему викласти в одній чи двох публікаціях неможливо. Тому розповідатимемо про це поетапно.

1 Що значить чернець? - Той, хто відрікся від земного життя.

2 Що значить мирська людина? - Та, яка відреклася від Небесного життя.

3 Хто є істинний монах? - Той, хто відрікся від поганих думок.

4 Що є мирське життя? - Перебування в суєті.